Ухвала КАС ВП від 15.11.2018 року у справі №820/19512/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/19512/14

адміністративне провадження №К/9901/6233/18, №К/9901/6234/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Міндоходів у Харківській області, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року (суддя Горшкова О. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року (судді: Мельнікова Л. В. (головуючий), Бартош Н. С., Донець Л. О.) у справі № 820/19512/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" (далі - позивач, ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика") звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач-1, контролюючий орган, ГУ Міндоходів у Харківській області), Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач-2, контролюючий орган, Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2014 № 0000472210, № 0000482210 та рішення про опис майна у податкову заставу від 14.11.2014 № 13/10/20-28-25-035.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, крім того, контролюючим органом завчасно, без дотримання процедури набрання оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями законної сили та, відповідно, узгодження податкового боргу, прийнято оскаржуване рішення про опис майна підприємства у податкову заставу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Cкасовано рішення Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про опис майна у податкову заставу від
14.11.2014 № 13/10/20-28-25-035. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно положень п. п. 54.3.6 п.
54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених п.
54.3 ст. 54 Податкового кодексу України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях, однак враховуючи положення п.п. 56.15-56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких позивачу було визначено суму грошового зобов'язання, в зв'язку з оскарженням не є узгодженими, що унеможливлює виникнення у контролюючого органу права на передачу майна підприємства у податкову заставу.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" у повному обсязі.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у задоволенні апеляційної скарги Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відмовлено повністю, апеляційну скаргу ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2014 № 0000472210 та № 0000482210, ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.06.2014 № 0000472210 та №
0000482210. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року залишено без змін. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що нормами Митного кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ч. 4 ст. 351 Митного кодексу України призводить до визнання перевірки - незаконною та відсутності правових наслідків такої, а тому податкові повідомлення-рішення від 24.06.2014 № 0000472210 та № 0000482210 підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ Міндоходів у Харківській області та Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області подали касаційні скарги, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання наказу ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.01.2014 "Про проведення перевірки ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 336, ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, пп. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, робочою групою ГУ Міндоходів України у Харківській області проведено невиїзну документальну перевірку по факту митного оформлення товару, як "Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова", ввезених ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" за митними деклараціями від 22.03.2013 № 807100000/2013/012280, від
18.04.2013 № 500060001/2013/015179, від 17.09.2013 № 807100000/2013/045537, за результатами якої складено акт від 11.02.2014 № 8/2014/20-40/37327380.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем: п. 187.8 ст. 187, п.
190.1 ст. 190 ПК України, ст. 278, п.1 ч. 2 ст. 279 Митного кодексу України, в результаті чого ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" було занижено податкові зобов'язання на загальну суму 65 964,80грн. Вказаних висновків ГУ Міндоходів у Харківській області дійшло, з урахуванням рішення Відділу контролю за класифікацією та кодуванням товарів Харківської митниці Міндоходів про визначення коду товару від 05.11.2013 № КТ-807000003-0283-2013 та висновку Харківського відділення з питань експертизи та досліджень СЛЕД Міндоходів від
01.11.2013 року № 142001300-0557, щодо дослідження (експертизи) товару "Пряжа для рукавичок бавовняна однониткова, з волокон, не підданих гребенечесанню з вмістом бавовни 70 % (не для шиття, не розфасована для роздрібної торгівлі)".

На підставі акту перевірки ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення від 11.03.2014 року: форми "Р" № 0000282210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктом підприємницької діяльності, в розмірі 68 713,34 грн (у т. ч. за основним платежем - 54 970,67 грн та за штрафними санкціями - 13 742,67 грн); форми "Р" № 0000272210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 742,66 грн (у т. ч. за основним платежем - 10 994,13 грн та за штрафними санкціями - 2 748,53 грн).

Оспорюючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив останні в порядку адміністративного узгодження. За наслідками розгляду скарги вищий контролюючий орган, з огляду на викладені позивачем аргументи, керуючись пунктами 56.4, 56.6. статті 56 ПК України, рішенням від 29.05.2014 року № 9578/99-99-10-01-06-15 частково задовольнив скаргу ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика", зазначивши, що суми грошових зобов'язань, визначених у ППР ГУ Міндоходів у Харківській області від 11.03.2014 року № 0000282210, № 0000272210, підлягають зменшенню на суму ввізного мита, ПДВ та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку зі зміною коду за УКТЗЕД товарів найменувань "CVC Ne 8 black", "CVC Ne 8 orange", "CVC Ne 8 blue".

На виконання зазначеного рішення, ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.2014 року: форми "Р" № 0000472210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктом підприємницької діяльності, в розмірі 50 530,09 грн (у т. ч. за основним платежем - 40 424,07 грн та за штрафними санкціями - 10 106,02 грн); форми "Р" № 0000482210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 106,01 грн (у т. ч. за основним платежем - 8 084,81 грн. та за штрафними санкціями - 2 021,20 грн).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ ГУ Міндоходів у Харківській області № 52 "Про проведення перевірки ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" та повідомлення № 2 про проведення з 3 лютого 2014 року документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи під час митного оформлення товару були направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отримані ним лише 4 лютого 2014 року (що сторонами не заперечується), тоді як термін проведення невиїзної документальної перевірки визначений у вказаному наказі з 3 по 7 лютого 2014 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги відповідач-1 та відповідач-2 цитують норми матеріального та процесуального права, вказують на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) щодо права виникнення податкової застави, процедури опису майна у податкову заставу та процедури оскарження податкових-повідомлень рішень, а також положення статей 350, 351, 354 Митного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 14.1.155,14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковий кодекс України. Податкова застава виникає на підставах, встановлених Податковий кодекс України. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Податковий кодекс України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковий кодекс України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

11.2. Підпункт 54.3.6 пункту 54 статті 54.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковий кодекс України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

11.3. Пункти 56.4,56.6,56.10,56.18 статті 56.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковий кодекс України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених Податковий кодекс України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

11.4. Підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11.5. Пункти 59.1,59.3 статті 59.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

11.6. Пункт 60.4 статті 60.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

11.7. Підпункт 89.1.2 пункту 89.1, пункт 89.3 статті 89.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені Податковий кодекс України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

11.8. Пункт 123.1 статті 123.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених Податковий кодекс України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

12. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина перша та друга статті 350.

Посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право: 1) вимагати від посадових осіб органу доходів і зборів повідомлення підстав для проведення перевірки, пред'явлення посвідчення на право проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб органів доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки; 2) надавати посадовим особам органу доходів і зборів, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки; 3) запитувати у посадових осіб органу доходів і зборів та отримувати від них інформацію щодо положень законодавства, що стосуються питань перевірки; 4) надавати посадовим особам органу доходів і зборів всі наявні у їх розпорядженні документи та відомості, що підтверджують процедури декларування та митного оформлення товарів до відповідного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; 5) вимагати від посадових осіб органу доходів і зборів перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства; 6) звертатися до органу доходів і зборів, посадові особи якого проводять перевірку, з клопотанням про продовження строку подання документів, строку проведення перевірки; 7) подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки у разі незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами, вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами органу доходів і зборів по суті та долучати їх до акта, що складається за результатами перевірки; 8) отримувати у посадових осіб органу доходів і зборів після закінчення перевірки примірник акта (довідки), що складається за результатами перевірки; 9) оскаржувати рішення, прийняте органом доходів і зборів за результатами перевірки; 10) складати розрахунок збитків та/або шкоди, заподіяних підприємству у зв'язку з проведенням документальної перевірки, та вимагати в установленому законом порядку відшкодування таких збитків та/або шкоди, а також долучати зазначений розрахунок до акта, що складається за результатами перевірки, як його невід'ємний додаток; 11) користуватися іншими правами, що передбачені Митний кодекс України та іншими законами України.

Посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов'язані: 1) не перешкоджати законній діяльності посадових осіб органу доходів і зборів під час проведення перевірки та виконувати законні вимоги зазначених осіб, у тому числі отримані в письмовій формі, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації, у тому числі, за наявності - в електронній формі, проведення інвентаризацій, оглядів та реалізації інших прав посадових осіб органів доходів і зборів, передбачених Митний кодекс України та Податковим кодексом України; 2) забезпечувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, на об'єкти підприємства, що перевіряється, та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов'язків; 3) забезпечувати у разі необхідності посадових осіб органу доходів і зборів робочим місцем на підприємстві, що перевіряється, комп'ютерною та іншою оргтехнікою (за наявності); 4) робити запис про ознайомлення на посвідченні про проведення перевірки; 5) визначати осіб, відповідальних за надання інформації посадовим особам органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, не пізніше двох робочих днів з дня початку перевірки; 6) забезпечувати збереження документів, необхідних для з'ясування питань перевірки, протягом строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у разі втрати чи передчасного знищення; 7) виконувати інші обов'язки, передбачені пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України та іншими законами України.

12.2. Частини четверта та п'ята статті 351.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.

13. Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572:

13.1. Пункт 2.1.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ Міндоходів у Харківській області від 24.06.2014 № 0000472210, № 0000482210 та рішення Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про опис майна у податкову заставу від 14.11.2014 № 13/10/20-28-25-035.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недотримання контролюючим органом вимог чинного законодавства щодо встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, і документальних невиїзних перевірок, оскільки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб та до її початку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо відсутності правових підстав для прийняття Лозівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області рішення про опис майна у податкову заставу від 14.11.2014 № 13/10/20-28-25-035, оскільки згідно з положеннями пунктів 56.17 та 56.18 ст. 56 ПК України податкові повідомлення-рішення, на підставі яких позивачу було визначено суму грошового зобов'язання, не є узгодженими.

16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачами доводи в касаційних скаргах не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Митного кодексу України та Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційні скарги Головного управління Міндоходів у Харківській області та Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Міндоходів у Харківській області та Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 820/19512/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду