Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №240/4892/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2019 року

Київ

справа №240/4892/18

касаційне провадження №К/9901/10011/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 (головуючий суддя:

Шидловський В. Б., судді: Франовська К. С., Кузьменко Л. В. ) у справі №240/4892/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по травень 2018 року включно;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 06.08.2018 № 5599/1.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при обчисленні пенсії мають бути враховані усі види грошового забезпечення, з яких було фактично сплачено внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтак, ГУПФУ в Житомирській області безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням у ній сум грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення, з яких були утримані та сплачені страхові внески.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 адміністративний позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення та грошова допомога при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби, та з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

При цьому суд при постановленні рішення керувався висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10.03.2015 (справа № 21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини 3 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - ~law6~), який полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:

визнано протиправними дії ГУПФУ в Житомирській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1;

зобов'язано відповідача провести з 06.06.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, суми грошової допомоги для оздоровлення, на підставі довідки № 5599/1 від 06.08.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ~law7~ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Відтак, допомога на оздоровлення має враховуватись пенсійним орган при обчисленні особі пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник зазначає, що грошова допомога на оздоровлення не відноситься до надбавок, доплат, підвищень, що включаються до грошового забезпечення для обчислення пенсії, а тому відсутні правові підстави для врахування цих сум при призначенні (перерахунку) пенсії.

Доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення в частині відмови у задоволенні позову касаційна скарга відповідача не містить.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 02.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що позивач перебуває на обліку ГУПФУ в Житомирській області та з червня 2018 року отримує пенсію, призначену відповідно до ~law8~.

17.08.2018 позивач звернувся із заявою до Житомирського ОВК, у якій просив прийняти документи та направити їх на адресу управління Пенсійного фонду для перерахунку пенсії з 06.06.2018 з у рахуванням у складі грошового забезпечення додаткових сум, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом від 30.08.2018 №5986 позивачу повідомлено, що заява про перерахунок пенсії подається до органу який призначає пенсії.

ГУПФУ в Житомирській області листом від 20.09.2018 № П-3843 повідомило позивача, що його пенсія призначена у відповідності до положень ~law9~, грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення не мають систематичного характеру, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною. У зв'язку з зазначеним, відповідач не вбачає підстав для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення, які зазначені у довідці від 06.08.2018 № 5599/1, виданій Житомирськім ОВК.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ~law11~) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військове звання, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

~law12~ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до ~law13~.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ~law14~ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за ~law15~, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, ~law16~, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ~law17~, який є вичерпним.

Отже, висновок апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманої позивачем грошової допомоги на оздоровлення, виплата якої здійснювалася нещомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказана виплата не входять до встановленого ~law18~ переліку видів грошового забезпечення.

Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 ( № 21-70а15).

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з постановленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсії, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та більш того має інше правове призначення.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12.09.2017, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 03.05.2018 у справі №728/1876/17, від 22.11.2018 у справі №344/10953/17, від 10.04.2019 у справі №344/9292/17.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 у справі №240/4892/18 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 у справі №240/4892/18 залишити без змін.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа