Порушення правил об’єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви — ВП ВС ( справа № 990/583/25)

Питання правильного об’єднання позовних вимог має ключове значення для доступу до правосуддя в адміністративному судочинстві. Помилки на цій стадії призводять до повернення позову без розгляду по суті.

У справі № 990/583/25 від 19 березня 2026 року Велика Палата Верховного Суду розглянула питання: чи допускається об’єднання в одному позові вимог до різних органів державної влади, якщо такі вимоги підсудні різним судам, у тому числі Верховному Суду як суду першої інстанції. (Джерело : Судово-юридична газета)

Позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до держави України в особі Президента України.

У позові він заявив низку вимог, зокрема:

— встановлення юридичних фактів, пов’язаних із пенсійним забезпеченням;
— визнання протиправними дій та бездіяльності різних органів державної влади (Пенсійного фонду України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, правоохоронних органів, суддів);
— зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та інші дії;
— стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Суд першої інстанції повернув позовну заяву, вказавши на порушення правил об’єднання позовних вимог, оскільки вони підсудні різним судам.

Позивач оскаржив це рішення, наполягаючи, що всі вимоги є взаємопов’язаними і мають розглядатися в одному провадженні.

Позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду підтвердила правильність висновків суду першої інстанції та детально роз’яснила застосування процесуальних норм.

Суд нагадав: «Визначений частиною четвертою статті 22 КАС України перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним».

Зазначено, що, відповідно до пунктів 1, 2, 5 частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.