Нарешті Велика палата повернулась та почала приймати й оприлюднювати рішення, як суд касаційної інстанції. За цей тиждень майже всі рішення в огляді пов'язані з питання відстрочки від мобілізації та проходженням військової служби. Врешті оприлюднено рішення щодо встановлення факту самостійного виховання дитини для отримання відстрочки, але так і не визначили юрисдикцію для цієї категорії, також вирішено питання і з доплатами відкомандированим до органів державної влади, установ та організацій військовослужбовцям чим підтверджено незаконність відряджень військовослужбовця за мобілізацією Віталія Шабуніна та членкині ВРП Олени Ковбій, а також прибрано безглуздість, вигаданої у свій час Дмитром Гудимою, односторонньої реституції.
Також до огляду увійшла низка постанов та рішень щодо надання відстрочки та визнання неправомірним дій ТЦК, ухвали про забезпечення позову щодо заборони у мобілізації до вирішення спору по суті, огляд практики ВС-ККС та дайджест судової практики у справах, пов’язаних з війною й багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 918/1043/21
Велика палата відійшла від своїх попередніх висновків щодо наявності в законодавстві односторонньої реституції та необхідності заявлення зустрічного позову вигаданого володарем Золотої малини Дмитром Гудимою та зазначила:
10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб'єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб'єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.
10.2. Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
Справа № 201/5972/22
Як я і підозрював рішення щодо встановлення факту самостійного виховання і утримання дитини Великою палатою вирішено не буде. Передаючи спір на розгляд до Великої палати судом було поставлено питання юрисдикції таких спорів де зацікавлена особа ТЦК, але Велика палата не надала відповідь на це питання, що призведе до нових спорів.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.