Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 10 по 23 червня 2023 року

За цей період Велика палата незаконно зареєстрованого Верховного суду (без України) видавила з себе лише три постанови. Ймовірно, з початку року, якщо порахувати, то постанов принято менше ніж суддів у складі Великої палати, але окремих думок, написано більше. Впевнено складається враження, що судді Великої палати, давно забули навіщо вони там і займаються тим, що змагаються у своїх недорозвинутих наукових теоріях та хизуванні перед громадськістю не створенням єдності практики та розв'язання спору по суті, а навпаки — якомога більше різноманіттям позицій і підходів у повністю ідентичних правовідносинах.

До огляду включені правові позиції щодо не можливості апеляційного оскарження ухвал про відмову у звільнені від судового збору, порядку укладання договору оренди транспортних засобів між ФОПами, юрисдикції трудових спорів директора з власником підприємства, огляд практики соціального захисту сімей з дітьми, практика ККС-ВС, низку рішень щодо незаконності відсторонення та відмови у виїзді за кордон, можливості стягнення коштів з банку-банкрута та припинення права вимоги після позасудового врегулювання спору й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про відшкодування шкоди завданої ДТП та можливість стягнення витрат за оренду іншого авто укладеного між ФОП без нотаріального посвідчення

Справа № 125/1216/20

Цікава справа. Суд в частині стягнення вартості оренди пов'язаної з неможливістю внаслідок ДТП використовувати автомобіль та непотрібності нотаріального посвідчення такого договору зазначив:

Для вирішення питання, чи підлягає договір найму (оренди) транспортного засобу, стороною якого є ФОП, нотаріальному посвідченню згідно із частиною другою статті 799 ЦК України, слід виходити не лише із суб'єктного складу відповідних правовідносин, важливим у цьому випадку є також зміст самих правовідносин (у цьому разі договірних відносин оренди транспортного засобу) та чи є такі відносини господарськими.

Необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у цих правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб'єкт господарювання, який орендує транспортний засіб з метою його використання у своїй господарській діяльності.

Оскільки підтверджено, що договір оренди транспортного засобу укладено ФОП ОСОБА4 та ФОП ОСОБА1 з метою використання орендарем транспортного засобу у своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, то не можна вважати, що в цих договірних правовідносинах ОСОБА1 діяв як фізична особа, а тому відсутні підстави для висновку про необхідність нотаріального посвідчення такого договору оренди відповідно до вимог частини другої статті 709 ЦК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за договором найму (оренди) транспортного засобу.

Щодо вартості майнової шкоди, то справа направлена на новий розгляд для встановлення дійсної вартості шкоди у зв'язку з ігноруванням судами відповідних клопотань відповідача та проведення судових засідань без його участі.