Найпоширеніші підстави для оскарження рішення митного органу про корегування митної вартості у практиці Верховного Суду з 2018 по 2021 рр.

Під час здійснення державної митної справи між органами Державної митної служби та декларантами виникають різні види митних спорів. До числа найпоширеніших належать спори, пов’язані з визначенням та коригуванням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

На мій погляд, поширеність цього виду спорів зумовлена природою повноважень, якими наділені митні органи. У цьому випадку йдеться про використання дискреційних повноважень, які митні органи використовують у тому числі при коригування митної вартості товарів. Однак, недоліки в реалізації цих повноважень найчастіше і є причиною виникнення юридичних спорів.

За результатами аналізу судової практики Верховного Суду за 2018-2021 рр., можна зазначити, що основними підставами для прийняття судових рішень не на користь митниці у судових справах з питань коригування митної вартості товарів були такі:

• необґрунтоване витребування документів та некоректні вимоги;
• посилання митниці на дані власної інформаційної бази;
• помилки при застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.

Розглянемо кожну підставу більш детально.

1. Необгрунтоване витребування документів та некоректні вимоги.

Перше на чому варто акцентувати увагу, що на митні органи покладено контроль за правильністю визначення декларантом заявленої митної вартості. Однак, у разі, якщо у митного органу виникнуть сумніви у правильності заявлених розрахунків, він наділений повноваженнями перевірити повноту наданих документів та за необхідності витребувати додаткові документи.

При чому такі сумніви митного органу мають бути обґрунтовані об’єктивними фактами. Об’єктивними підставами для витребування документів можуть бути у т.ч. розбіжності у наданих документах, підозри у підробці поданих декларантом документів або навпаки відсутність документів, що підтверджують певні складові митної вартості (Постанова ВС/КАС від 5 березня 2019 року (справа № 826/27412/15); від 10 грудня 2019 року (справа № 820/2003/17)).

Аналіз судової практики Верховного Суду свідчить про те, що до розбіжностей митні органи відносять, наприклад, невідповідність печатки та підпису на інвойсі печатці та підпису, якими завірено зовнішньоекономічний договір, або не ідентичність підписів відправника та перевізника в CMR, в рахунку-фактурі, договорі на перевезення. Однак, на думку, Верховного Суду вказані підстави, це не можуть бути належним доказом на підтвердження правомірності рішення про коригування митної вартості товарів (Постанова ВС/КАС від 31 січня 2018 року (справа № 813/7272/13-а)).

З аналізу судової практики, можна також зазначити, що митні органи дуже часто не дотримуються правила щодо обґрунтованого витребування документів. Відтак, у Постанові ВС/КАС від 21 квітня 2021 року (справа № 809/1838/15) суд відзначив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною вимогою для митного органу. Окрім того, суд наголосив, що ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що подані документи є недостатніми та такими, що викликають сумнів у їх достовірності є безумовною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Таку ж позицію суд висловив і у Постановах ВС/КАС від 20 жовтня 2020 року (справа № 820/232/17); від 21 квітня 2021 року (справа № 815/3558/16).

Іншою справою є Постанова Верховного Суду від 5 листопада 2019 року у справі № 820/2147/16. У цій справі митний oрган стверджував, що у наданих деларантом дoкументах відсутні відомoсті транспoртних витрат від місця завантаження дo місця перетину митнoго кoрдону України, що і слугувалo підставoю для кoригування митної вартості товару.