Підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в разі вчинення кримінального правопорушення уповноваженою особою є одним із головних питань під час аналізу кримінального законодавства як науковців, так і практиків. Такі заходи можуть бути примусовими, оскільки є частиною кримінально-правового впливу. Відповідно до законодавства до юридичних осіб можуть застосовуватись тільки заходи кримінально-правового характеру, аж ніяк не покарання. Визнання кримінальної відповідальності юридичної особи з психологічної точки зору є усвідомленням вини у кримінальному праві, яка може визнаватись лише через призму людської діяльності. Такі та інші питання дедалі частіше цікавлять суддів під час застосування законодавства під час здійснення судочинства.
Попри те що інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні запроваджений вже досить давно та довгий час вважався несумісним із принципом особистої вини, сьогодні він активно застосовується у сфері протидії корупції, легалізації доходів, фінансуванню тероризму та іншим злочинам, що здійснюються в інтересах або від імені підприємств. Тим паче, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації щораз частіше помічаються економічні зловживання юридичними особами, які посягають на національну безпеку України. Зокрема, монополізація та укрупнення підприємств призводить до нівелювання інтересів суспільства, не кажучи вже про окремих громадян.
Своєрідна концепція кримінальної відповідальності юридичних осіб у міжнародному кримінальному праві бере витоки з практики національного законодавства. Його теоретичні начала помічаються ще в епоху середньовіччя. Також існує точка зору про те, що саме англосаксонська система права породила інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб, щоб мати можливість притягати до кримінальної відповідальності корпорації.
Сьогодні відповідальність юридичних осіб у міжнародному приватному праві регулюється низкою конвенцій відносно певних видів злочинів. Найпоширеніші – корупція, екологічні злочини, а також злочини, що пов’язані з сучасними інформаційними технологіями у сфері господарської діяльності.
В Україні інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб був запроваджений у 2013 році й мав на меті гармонізувати національне та європейське кримінальне законодавство. Кримінальна відповідальність юридичних осіб передбачена розділом XIV¹ Кримінального кодексу України (ст. 96-3—96-11). Виділені в окремий розділ норми у КК України «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб» надали підстави притягувати до відповідальності корпорації та підприємства, а також посилити контроль за суб’єктами господарської діяльності в цілому.
Стаття 96-4 КК України чітко визначає перелік суб’єктів, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру. Кримінальна відповідальність застосовується щодо юридичних осіб приватного права, а також окремих державних або комунальних підприємств, якщо злочин учинено в їхніх інтересах. Юридична особа може бути притягнута до відповідальності у випадку, якщо злочин вчинила фізична особа – керівник, засновник або інша уповноважена особа і такий злочин було вчинено в інтересах юридичної особи. Саме цей критерій відрізняє кримінальну відповідальність юридичної особи від дисциплінарної чи адміністративної.
Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані лише до визначених у законодавстві юридичних осіб та тільки у випадку вчинення їхніми уповноваженими особами від їхнього імені та в їхніх інтересах конкретних, встановлених, відповідно, в пунктах 1 і 2 або 3 і 4 ч. 1 ст. 96-3 КК України, кримінальних правопорушень.
Порядок внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, здійснюється відповідно до ч. 8 ст. 214 КПК України.
До юридичних осіб не застосовуються традиційні покарання (як до фізичних осіб), натомість передбачено заходи кримінально-правового характеру, серед яких: штраф; конфіскація майна; ліквідація юридичної особи; заборона займатися певною діяльністю. Такі заходи мають на меті не лише покарання, а й запобігання повторним правопорушенням. Окрім того, на практиці питання доведення вчинення злочину в інтересах юридичної особи є одним із найскладніших. Судова практика свідчить, що важливо довести зв’язок між діями посадової особи і вигодою для компанії, навіть якщо безпосередньо користь не була отримана.
Позиція законодавця щодо того, що відповідно до чинного КК України до юридичних осіб можуть бути застосовані лише заходи кримінально-правового характеру, а не покарання, є очевидною та виправданою. Адже покарання за своєю суттю не може застосовуватись до юридичних осіб у прямому сенсі. Через свою юридичну природу аж ніяк суб’єкти господарської діяльності чи підприємства, корпорації не можуть відбувати покарання, як це передбачає законодавство.
За ст. 96-3 КК України, вказуючи підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, законодавець виділяє службову особу як спеціальний суб’єкт кримінального правопорушення, відповідно, таким суб’єктом у цьому випадку є уповноважена особа юридичної особи. У примітці до цієї статті такою особою визнається службова особа юридичної особи, а також інші особи, які за законом, установчими документами юридичної особи чи договором мають право діяти від імені юридичної особи.
Блог