Наслідки зміни власників підприємств по ланцюжку постачання, ТЦУ, виплата дивідендів нерезиденту (питання - відповідь)

Продовжуємо публікації запитів наших клієнтів та відповіді на них:

Запит:

Є задум змінити власників в компанії-резидента з фізичної особи на юридичну особу-нерезидента (юридична особа зареєстрована в Німеччині). На сьогоднішній день, кінцеві бенефіціари обох компаній - українські громадяни (з постійним місцем проживання у Німеччині). Подальша робота української компанії буде пов'язана з імпортом товарів через цю ж німецьку компанію.

1. Які можливі наслідками можуть виникнути при такому механізмі роботи?

2. Звітності по ТЦУ тоді вже не уникнути?

3. Чи є можливість виплачувати дивіденди з української компанії - німецькій компанії у валюті?

Відповіді:

1. Основна проблема, з якою Ви в такому разі можете зіткнутися незалежно від обсягу доходу української ТОВ - це підвищення ризику коригування митної вартості через обставини пов'язаності продавця та покупця товару.

Відповідно до ч. 16 ст. 58 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов’язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - Угода)

Згідно з положеннями п. 4 ст. 15 Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

При цьому згідно з приміткою до пп. "е" п. 4 ст. 15 цієї Угоди для цілей цієї Угоди одна особа вважатиметься такою, що контролює іншу, якщо перша юридично або практично може застосовувати обмеження до останньої або керувати нею.