Форс-мажорні обставини в умовах воєнного стану у вирішенні господарських спорів: судова практика КГС ВС

ГК України та ЦК України не оперують поняттям «форс-мажор», натомість застосовується визначення «непереборна сила». Так, за ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Детальніше поняття непереборної сили розкривається у ч. 2 ст. 218 ГК України: у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Легальне ж закріплення саме терміну «форс-мажорних обставин» міститься у ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні». Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Судова практика оперує обома цими поняттями як тотожними. З огляду на наведене нормативно-правове регулювання Касаційним господарським судом форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) розглядаються як надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

(Постанови КГС ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21)

Війна в Україні, безумовно, є класичним прикладом форс-мажору. Вона має всі необхідні ознаки:

• незалежність від волі сторін, оскільки є зовнішньою подією, на яку сторони договору не можуть вплинути;

• надзвичайний характер – це масштабна криза, яка має значний вплив на економіку, суспільство і життя кожної людини;