Учасники заходу обговорювали новели, запроваджені Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», яким введено додаткові механізми, як-от звіт про виконання судового рішення, штраф за його невиконання, зміна способу й порядку виконання рішень та ін.
Віталій Зуєв зазначив, що такий інструмент, як звіт про виконання судового рішення, діяв в адміністративному судочинстві ще з 2017 року, а для цивільного та господарського судочинства він новий. Як зауважив спікер, ухваленню відповідного Закону передувала значна кількість дискусій щодо доцільності поширення цього механізму на цивільний і господарський процеси. Зокрема, висловлювалися думки, що варто забезпечити дієвість наявних механізмів. Однак на сьогодні вже діють відповідні законодавчі норми, що, за словами судді, ставлять низку питань, відповіді на які доведеться шукати. В тому числі, зазначив суддя, обговорювані новели потребуватимуть зміни підходів до визначення ефективних (належних) способів захисту.
Він звернув увагу на проблему навантаження на суддів, передусім першої інстанції. Судова система сьогодні потерпає від значної нестачі кадрів, і цю проблему швидко вирішити неможливо. Водночас попри повномасштабну війну рф проти України кількість звернень до суду не зменшується, а в деяких категоріях справ збільшується (наприклад, з’явилася нова категорія спорів щодо відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф). Із запровадженням нових механізмів судового контролю за виконанням судових рішень навантаження на суддів ще суттєво зросте. Разом із цим новації покладають додаткову відповідальність на суд.
Також Віталій Зуєв звернув увагу, що запроваджені в межах судового контролю за виконанням судових рішень нові процедури надають суду певну дискрецію на кожній стадії реалізації його повноважень. І кожне з відповідних рішень суду може бути оскаржене у вищій інстанції.
Доповідач зауважив, що в категорії таких спорів доведеться формувати судову практику. При цьому поки такі справи дійдуть до ВС для напрацювання правових позицій з тих чи інших спірних питань, мине багато часу. А розв’язувати такі питання доведеться передусім судам першої та апеляційної інстанцій.
Юрій Чумак сказав, що судовий захист є примарним, якщо рішення суду не виконуються. Тому судді зацікавлені в тому, щоб ухвалені ними рішення були виконані. Він відзначив позитивний ефект у цьому питанні від запровадження інституту приватних виконавців та Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Однак є об’єктивні причини, які перешкоджають виконанню судових рішень. Головна проблема у приватному секторі – це брак коштів у боржників. А в державному – державне регулювання. Доповідач звернув увагу на наявність великої кількості різних мораторіїв, що унеможливлюють стягнення з боржників – державних компаній, органів державної влади, територіальних громад. «Це глобальна проблема, ми про неї говоримо вже понад десять років», – сказав суддя. У таких ситуаціях жоден судовий контроль не вирішить питання.
Ще одна проблема – банкрутство боржників. Юрій Чумак зауважив, що багато великих підприємств різних галузей сьогодні перебуває в процедурах банкрутства.
Процесуальне законодавство вже має такий інститут, як окрема ухвала, за допомогою якої суд може реагувати, зокрема, на певні дії державних підприємств чи органів. Однак іноді адресати реагують формально навіть на окремі ухвали ВС.
Окреслені проблеми слід брати до уваги для того, щоб судовий контроль не перетворився на фікцію (в одному випадку він натикатиметься на мораторій, в другому – на банкрутство, в третьому – на формальний підхід до реагування на окремі ухвали суду тощо).
Водночас Юрій Чумак порушив питання взаємозв’язку виконуваності судового рішення з ефективним способом захисту. Він зауважив, що раніше суди задовольняли позовні вимоги, наприклад, про зобов’язання укласти договір. Виконати примусово таке рішення державному чи приватному виконавцю майже неможливо. Потім ВС зробив правовий висновок, що в такій ситуації ефективним способом захисту буде визнання договору укладеним у певній редакції.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.