Дії споживача електричної енергії щодо недопущення припинення електропостачання з підстав несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі – ПКЕЕ), постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) припиняє повністю або частково постачання електричної енергії споживачу з підстав, передбачених цим пунктом.

Розглянемо процедуру припинення електропостачання у випадках, передбачених підпунктом 4) пункту 7.5 ПКЕЕ, а саме – у випадку несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства.

Факт порушення встановлюється в порядку, визначеному ПКЕЕ, а обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої споживачами внаслідок порушення ПКЕЕ, встановлюється в порядку, визначеному Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562.

У разі несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства, істотне значення має визначення моменту, з якого у постачальника виникає право на припинення постачання електроенергії.

Постачальники електроенергії нерідко вважають, такий момент наступає в день набрання законної сили рішенням суду по справі про оскарження споживачем рішення комісії постачальника з розгляду актів порушень, якщо таке рішення є негативним для споживача (таке оскарження здійснюється в порядку та в терміни, встановлені господарським процесуальним кодексом з урахуванням особливостей, визначених абзацем 7 п. 6.42 ПКЕЕ). Таке тлумачення норм ПКЕЕ постачальниками призводить до примусового припинення електропостачання споживачам.

Така позиція представників постачальників електроенергії на нашу думку не відповідає вимогам законодавства про електроенергетику, а, отже, існує можливість для правової боротьби із свавільними діями постачальників.

Із такою позицією постачальників електроенергії не можна погодитись виходячи з наступного:

Виходячи зі змісту п. 6.42 ПКЕЕ в судовому порядку оскаржується Рішення комісії, оформлене протоколом. Протоколом встановлюється факт, вид порушення та обставини, які підтверджують наявність порушення, в той час, як розрахунок величини вартості недоврахованої до протоколу не вносяться і вручаються споживачу окремо. Викладене свідчить про те, що

грошовий обсяг донарахувань не є предметом судового розгляду при оскарженні рішення комісії.

На нашу думку, встановлення судом наявності факту порушення не є ідентичним встановленню грошового обсягу донарахувань. Дійсний обсяг донарахувань за недовраховану електроенергію має бути встановлений при судовому розгляді справи про стягнення про стягнення постачальником вартості недоврахованої електроенергії (або, як варіант, при розгляді справи про оскарження рішення постачальника в частині визначення величини вартості недоврахованої електроенергії, яке відповідно до абзацу 4 п. 6.42 ПКЕЕ оформлюється «розрахунком величини вартості», який вручається споживачу разом із протоколом комісії).