Чи є коронавірус форс-мажором та підставою невиконання зобов’язань?

У зв’язку з розповсюдженням коронавірусу, у державі вживаються заходи за для зменшення ризиків розповсюдженні інфекції (COVID-19). Серед заходів вже введені карантин та тимчасове закриття кордонів для іноземних громадян. Безперечно такі дії можуть вплинути на бізнес, виконання умов договорів, тому пропоную більш детально розібратися з тим, чи можна такі обставини вважати форс-мажором та підставою невиконання зобов’язань.

Аналізуйте судовий акт: Спалах епідемії особливо небезпечної хвороби, в тому числі, коронавірусу COVID-19, не свідчить про об`єктивну неможливість вирішення цивільної справи і зупинення провадження (Новосанжарський райсуд, № 546/562/17,26.02.20)

Що є форс-мажором (обставинами непереборної сили)

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

До форс-мажорну відносяться різні обставини, серед яких епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади тощо.

Орієнтовний перелік форс-мажорних обставин можна знайти у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Цей перелік не є вичерпним.

Висновок: чинне законодавство містить невичерпний перелік форс-мажорних обставин. Важливою складовою обставин непереборної сили є об’єктивна неможливість виконання зобов’язань через такі обставини.

Зобов’язання та звільнення від відповідальності

Господарські та цивільні зобов’язання, як правило, прописуються у договорах (контрактах угодах). Наприклад, поставити товар, надати послуги, здійснити оплату та інше.

Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. Наприклад, своєчасно та в повному обсязі здавати податку звітність та сплачувати податки відповідно до норм Податкового кодексу.

За загальним правилом - зобов’язання повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, застосовуються правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмови від виконання зобов’язань не допускається.