До теми домашнього насильства суспільство відноситься, на жаль, неоднозначно.
Напевно я нікого не здивую тим, що у дитинстві, як і багато інших дітей, зазнавав насильства у своїй сім’ї або був свідком такого насильства, тому для мене це є безсумнівним злом. Від цього явища зазнають страждань особи, які виконують різні соціальні ролі: дружини і чоловіки, батьки, діти, близькі родичі, але за статистикою найбільш незахищеними, незалежно від їх соціальних ролей, є жінки та діти.
Найбільш небезпечним є, звичайно, фізичне насильство: побиття, катування, зґвалтування, залишення у небезпеці, але не менш небезпечними є і психологічне та економічне насильство.
Дослідження, проведені у країнах Європи показують, що економічні втрати від існування цього явища складають приблизно 34 мільярди євро на кожну країну Ради Європи щорічно. Для України цей показник у 2016-2017 роках складав 208 млн. доларів на рік.
Ця проблема не є проблемою окремої держави чи етнічної групи і саме тому, цивілізований світ вирішив спільними зусиллями змінити ситуацію на краще. У 2011 році у Стамбулі Рада Європи розробила Конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS No210, Стамбульська конвенція). Цю Конвенцію підписали 47 країн Ради Європи включаючи Україну, ратифікували 25 країн. Стамбульська конвенція – комплексний міжнародний акт, спрямований на захист, запобігання, судову відповідальність і вироблення стратегії в сфері протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству. Конвенція містить дієві механізми з протидії насильству а також міжнародну систему контролю за її виконанням.
Україна ще не ратифікувала Стамбульську Конвенцію. Відповідний законопроект кілька разів розглядався парламентом, але так і не набрав необхідної кількості голосів. Але позитивним є той факт, що 06.12.2017 та 07.12.2017 року Верховна Рада України прийняла, а Президент згодом підписав, Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» та Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Це імплементаційний пакет законів до Стамбульської Конвенції. Він не є вичерпним, але це великий крок у перед.
Треба зазначити, що чинності набув лише Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Закон про внесення змін до Кримінального та кримінального процесуального кодексів набуде чинності з 11.01.2019 року, крім змін до статті 67 КК України, які набули чинності з 12.01.2018р. Змінами викладено у новій редакції пункти 3 та 6, а також доповнено пунктом 6-1 частину 1 ст.67 ККУ, у яких знайшли своє відображення норми Стамбульської Конвенції стосовно обтяжуючих обставин вчинення злочинів на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності, а також відносно особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або у присутності дитини, щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Отже, поки Закон про кримінальну відповідальність за домашнє насильство набуває чинності, розглянемо, на який захист може розраховувати постраждала особа вже з 07.01.2018р.
Пропоную вашій увазі невеличку інфографіку до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насиллю» (далі Закон).
Блог