Ухвала

Іменем України

09 липня 2019 року

м. Київ

справа № 554/8023/15-ц

провадження № 61-9637ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м.

Полтави від 13 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Філонюк Олени Петрівни про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Шевченківський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області) Філонюк О. П. про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2018 року № 57785256.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 посилався на те, що ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2018 року у справі № 554/8023/15-ц зупинено виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 липня 2017 року та постанови Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження. Однак, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Філонюк О. П. від 27 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження № 57785256 з виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави № 554/8023/15-ц від 05 липня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 2 618,64 грн. На дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження касаційне провадження у вказаній справі не закінчене.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Філонюк О.

П. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2018 року № 57785256.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавськогоапеляційного суду від 17 квітня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження", дії державного виконавця є правомірними.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Заявник вважає постанову про відкриття виконавчого провадження неправомірною, оскільки вона винесена державним виконавцем після прийняття Верховним Судом ухвали від 08 червня 2018 року про зупинення виконання судових рішень.

Посилається на те, що у такому випадку раніше відкриті виконавчі провадження мають бути зупинені, а інші - залишаються без виконання до закінчення касаційного провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено строк для усунення наявного у ній недоліку щодо сплати судового збору.

Вимоги ухвали заявником виконані - недолік, зазначений в ухвалі, усунуто.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2018 року у справі № 554/8023/15-ц за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста, третя особа -орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Шевченківської районної у м.

Полтаві ради, про встановлення факту проживання малолітньої дитини у визначеному місці, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання незаконними та скасування розпорядження органу приватизації житла, свідоцтва про право власності на житло, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації; за зустрічним позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_6, про визнання права особистої приватної власності на автомобіль, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання квартири на праві спільної часткової власності з визначенням часток співвласників, зупинено виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 липня 2017 року та постанови Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Філонюк О. П. відкрито виконавче провадження від 27 листопада 2018 року № 57785256 з виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 липня 2017 року за вказаним позовом в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 2 618,64 грн.

Сторони виконавчого провадження, як це передбачає стаття 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік підстав повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме: виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання у разі, якщо:1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до Частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Інших підстав повернення виконавчого документа стягувачу Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено.

На запит головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області 27 грудня 2018 року отримана відповідь, відповідно до якоїсправа № 554/8023/15-ц перебуває у провадженні Касаційного цивільного суду, розгляд її не відбувся.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

16 січня 2019 року державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження № 57785256 на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Встановивши, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2018 року № 57785256 прийнята з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а дії державного виконавця є правомірними, оскільки підстав для повернення виконавчого документа не було, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1.

Суди попередніх інстанцій також правильно виходили з того, що дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Верховного Суду від 08 червня 2018 року узгоджуються з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики (частина 4 статті 394 ЦПК України).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, ухвалені у справі судові рішення не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника з їх змістом та особистого тлумачення ним норм права.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Філонюк Олени Петрівни про відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик