Постанова

Іменем України

07 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 947/24700/21

провадження № 61-3352св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Міністерство охорони здоров`я України, Одеська обласна державна адміністрація, Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний онкологічний диспансер»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Одеської обласної державної адміністрації, Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний онкологічний диспансер» про відшкодування збитків на лікування та моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року у складі судді Калініченко Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 918 370,00 грн на відшкодування витрат на лікування та 300 000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що йому встановлено медичний діагноз: меланома шкіри правового плеча, T4bN0M0 ст. II, кл. гр. Іа, призначено курс лікування - 18 ін`єкцій лікарського препарату «Кітруда» (Пембролізумаб). Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) прийняло рішення про державну реєстрацію лікарського засобу «Кітруда», затверджене наказом МОЗ України від 01 серпня 2017 року № 887. Вказаний засіб відповідає умовам виробництва лікарських засобів, вимогам належної виробничої практики, що підтверджується висновком Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 21 грудня 2019 року № 550/2019/с-1579. Однак зазначений лікарський засіб держава не закуповувала. Всупереч нормам Конституції України, Європейської хартії прав пацієнтів, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) йому не було надано безоплатної медичної допомоги. На день подання позову до суду позивач вже придбав 10 з 18 необхідних ін`єкцій вказаного препарату на суму 918 370,00 грн. Таким чином, у відповідачів є обов`язок з відшкодування йому витрат, понесених на придбання зазначеного лікарського препарату, в сумі 918 370,00 грн, а також з підстав незабезпечення його безкоштовно зазначеним лікарським препаратом вважає, що йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 300 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Київський районний суд м. Одеси рішенням від 14 червня 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що чинним законодавством передбачено відшкодування витрат аптек, пов`язаних з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах за рецептами лікарів, однак не передбачено відшкодування громадянам витрат на самостійно придбані ліки, як було здійснено позивачем. При цьому суд встановив, що лікарський засіб «Кітруда», який придбав позивач, згідно з протоколом надання медичної допомоги хворим на меланому шкіри та схему медикаментозного лікування (хіміотерапія, гормонотерапія, імунотерапія) не включений до застосування, а також не внесений до Національного переліку основних лікарських засобів, що підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров`я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що позивач не підтвердив належним доказами існування причинного зв`язку між завданою шкодою і протиправними діяннями заподіювачів (відповідачів) та їх вини у її заподіянні. Крім того, враховуючи відмову у задоволенні первісної вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Одеський апеляційний суд постановою від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року залишив без змін.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд виходив з того, що лікарський засіб «Кітруда» не включений до Національного переліку основних лікарських засобів, протоколу надання медичної допомоги хворим на меланому шкіри та схеми медикаментозного лікування. Безоплатно лікування відбувається препаратом «Інтерферон-альфа», яким комунальний заклад охорони здоров`я забезпечений, однак за отриманням його ОСОБА_1 не звертався. Та обставина, що препарат «Кітруда» був призначений позивачу кількома медичними установами та зареєстрований як лікарський засіб, дає підстави припустити, що він є ефективним, однак це не є підставою скасування рішення суду, виходячи з встановлених обставин та підстав позову.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У березні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що всупереч нормам Конституції України як нормам прямої дії позивачу не було надано безоплатної медичної допомоги, він оплатив та продовжує повністю самостійно оплачувати все лікування, жодні витрати на придбання медичного засобу «Кітруда» не були компенсовані, навіть частково, незважаючи на висновок Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 21 грудня 2019 року № 550/2019/с-1579 про те, що лікарський засіб «Кітруда» відповідає умовам виробництва лікарських засобів, зареєстрований Міністерством охорони здоров`я України ще 01 серпня 2017 року та активно призначається як ефективний засіб для лікування онкохворих пацієнтів. Водночас станом на час вирішення справи остаточно питання доцільності включення лікарського засобу «Кітруда» до Національного переліку основних лікарських засобів та номенклатури лікарських засобів, які закуповуються за кошти державного бюджету, не вирішено, хоча це питання порушене ще в листопаді 2020 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

22 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри правового плеча T4bN0M0 ст. II, кл. гр. Іа., він має ІІ групу інвалідності.

З консультативного висновку спеціаліста - лікаря-онколога Медичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка Асістанс» Погребської Ю. Ю. від 10 вересня 2020 року видно, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри правового плеча та призначено лікувальні рекомендації у виді терапій: «Вемурафеніб», або «Пембролізумаб», або «Кітруда» протягом 12 місяців.

Консультативним висновком клінічного онколога Медичного будинку «ОДРЕКС» від 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри правового плеча, вказано інші рекомендації у виді приймання препарату «Пембролізумаб».

Консультативним висновком спеціаліста клініки ОСОБА_2 від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри правового плеча, вказано лікувальні рекомендації у виді продовження імунотерапії « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно з консультативним висновком клінічного онколога Медичного будинку «ОДРЕКС» від 04 червня 2021 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри правового плеча, вказано інші рекомендації у виді приймання препарату «Пембролізумаб».

Консультацією онколога клініки «Інто-Сана» від 18 червня 2021 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри правового плеча, вказано загальні рекомендації у виді продовження курсу імунотерапії.

Отже, ОСОБА_1 встановлено діагноз: меланома шкіри, він проходив консультування та лікування у різних медичних установах, якими рекомендовано лікування, в тому числі, із застосуванням лікарських засобів «Пембролізумаб» або «Кітруда».

ОСОБА_1 придбав лікарський засіб «Кітруда» на загальну суму 918 370,00 грн, що підтверджується копіями рахунків-фактур: від 11 вересня 2020 року № СФ-0005860; від 01 жовтня 2020 року № СФ-0071; від 30 жовтня 2020 року № СФ-081; від 01 грудня 2020 року № СФ-089; від 05 січня 2021 року № СФ-0000002; від 02 лютого 2021 року № СФ-000097; від 11 березня 2021 року СФ-00005; від 07 квітня 2021 року № СФ-000010; від 07 травня 2021 року № СФ-00022; від 23 червня 2021 року № СФ-0029.

05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до МОЗ України з метою здійснення закупівлі лікарського засобу «Кітруда».

Листом від 17 грудня 2020 року № 25-04/П-18484/14935-зв МОЗ України повідомило, що відповідно до Державного реєстру лікарських засобів України лікарський засіб «Пембролізумаб» («Кітруда») зареєстрований в Україні, але не включений до Національного переліку основних лікарських засобів. Також у листі вказано, що Національний перелік основних лікарських засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1081 «Про внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів»). Національний перелік відповідає Примірному переліку основних лікарських засобів ВООЗ, який є базовим документом для забезпечення населення медичною допомогою. Згідно з Постановою № 333, підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров`я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, лікарські засоби за Національним переліком. Національний перелік визначає список основних необхідних для пацієнтів ліків, доступ до яких держава гарантує усім пацієнтам безоплатно шляхом раціонального використання бюджетних коштів. Відповідно до Постанови № 333 за умови забезпечення потреби пацієнтів в таких препаратах, замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що не включені до Національного переліку. Відповідно до пункту 4 розділу II Положення про Національний перелік основних лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ України від 11 лютого 2016 року № 84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2016 року за № 258/28388, лікарські засоби включаються до Національного переліку з міжнародними непатентованими назвами. Зазначено, що здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку проводиться спеціально утвореним Експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів, до складу якого входять фахівці у сфері фармацевтичної та медичної галузі з досвідом проведення відповідної оцінки медичних технологій. Відбір препаратів для внесення до Національного переліку проводиться Експертним комітетом на підставі Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку, затвердженого наказом МОЗ України від 07 жовтня 2016 року № 1050 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2016 року за № 1390/29520.

05 листопада 2020 року позивач повторно звернувся до МОЗ України з метою здійснення закупівлі лікарського засобу «Кітруда» та «Опдіво».

На зазначений запит листом від 28 січня 2021 року міністерство повідомило, що лікарський засіб «Опдіво» не зареєстрований в Україні та не дозволений до медичного застосування. В іншій частині відповідь аналогічна тій, що викладена в листі від 17 грудня 2020 року.

Також листом МОЗ України від 10 червня 2021 року надано відповідь на заяви позивача від 25 травня 2021 року № ПА-12567779, № ПА-12567851, № ПА-12567806, від 27 травня 2021 року № ПА-12580910, № ПА-12580962, № ПА-12580885, № ПА-12580943, від 28 травня 2021 року № ПА-12585548, відповідно до якої повідомлено, що для включення лікарського засобу «Кітруда» до Національного переліку основних лікарських засобів та номенклатури лікарських засобів, які закуповуються за кошти державного бюджету на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я має бути проведена державна оцінка медичних технологій, яка здійснюється за зверненням заявника до уповноваженого органу: в паперовій (електронній) формі подається заява та досьє, оформлені відповідно до порядку. Також зазначено, що станом на 09 червня 2021 року такі документи та досьє, оформлені відповідно до порядку, до уповноваженого органу не надходили. У листі МОЗ України також зазначено, що у Державному бюджеті України для МОЗ України в рамках реалізації державних цільових програм та заходів програмного характеру за бюджетною програмою за КПКВК 2301400 передбачаються видатки лише на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів для забезпечення хворих на тяжкі захворювання. Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 2978, відшкодування вартості лікування не передбачено.

Листом МОЗ України від 15 липня 2021 року на звернення позивача повідомлено, що 23 червня 2021 року документи та заявка на проведення державної оцінки медичних технологій лікарського засобу «Кітруда» подані до Департаменту оцінки медичних технологій Державного експертного центру МОЗ України. Після проведення процедури оцінки та надання цим Департаментом відповідних висновків щодо зазначеної позиції буде розглянута можливість включення лікарського засобу «Кітруда» до номенклатури лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що будуть додатково закуповуватись за напрямом «Хіміотерапевтичні препарати, радіофармпрепарати та препарати супроводу для лікування онкологічних хворих».

Крім того, зі звернення Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 09 серпня 2021 року до МОЗ України відомо, що рішенням обласної ради від 24 грудня 2020 року № 43-VІІІ «Про обласний бюджет області на 2021 рік» на обласну цільову програму «Здоров`я Одещини на 2021-2023 роки» виділено 113 023,50 грн, у рамках якої не передбачено видатків на закупівлю лікарського засобу «Кітруда» («Пембролізумаб»). У зв`язку із чим Департамент просив у зверненні включити лікарський засіб «Кітруда» до номенклатури лікарських засобів для лікування хворих на онкологічні захворювання.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування (стаття 1173 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала, у визначених цією нормою випадках, який не є вичерпним, оскільки пункт 3 передбачає, що її відшкодування можливе за наявності інших випадків, передбачених законом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та його вини о в її заподіянні.

Згідно з пунктами а), д), ї) частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я, оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею54 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни забезпечуються лікарськими засобами через заклади охорони здоров`я, які мають право на це відповідно до закону. Порядок забезпечення громадян безплатно або на пільгових умовах лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами визначається законодавством України. Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я, затверджується Кабінетом Міністрів України. Заклади охорони здоров`я, які мають право на це відповідно до закону, можуть відпускати лише такі лікарські засоби та імунобіологічні препарати, які дозволені для застосування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, і несуть відповідальність за забезпечення належного режиму їх зберігання та реалізації, а також за підтримання обов`язкового асортименту лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, в тому числі необхідного запасу на випадок епідемічних захворювань, стихійного лиха та катастроф. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я регулярно інформує працівників охорони здоров`я і населення про лікарські засоби та імунобіологічні препарати, дозволені до застосування.

Порядок безоплатного або пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

Зазначеною постановою установлено, що безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Дія цієї постанови не поширюється на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується за договорами про реімбурсацію, укладеними відповідно до законодавства.

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Безоплатний відпуск лікарських засобів дітям з інвалідністю провадиться за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя. У цьому разі витрати, пов`язані з оплатою вартості лікарських засобів, беруть на себе органи охорони здоров`я за місцем їх відпуску.

Наказом МОЗ України від 17 вересня 2007 року № 554 затверджено протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю «онкологія», у тому числі протокол надання медичної допомоги хворим на меланому шкіри.

У протоколі надання медичної допомоги хворим на меланому шкіри та схемі медикаментозного лікування (хіміотерапія, гормонотерапія, імунотерапія) немає лікарського засобу «Кітруда». При цьому таблиця 5 додатка 2 до цього наказу передбачає схему медикаментозного лікування та дозування препаратів, якою передбачена інтерферонотерапія лікарським засобом «Інтерферон-альфа».

Звертаючись до суду з позовом, позивач, зокрема вказував на те, що відповідачі солідарно мають відшкодувати йому майнову шкоду - грошові кошт,и витрачені на придбання лікарського засобу «Кітруда».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що лікарський засіб «Кітруда» не включений до Національного переліку основних лікарських засобів, протоколу надання медичної допомоги хворим на меланому шкіри та схем медикаментозного лікування. Безоплатно лікування відбувається препаратом «Інтерферон-альфа», яким комунальний заклад охорони здоров`я забезпечений, а для отримання цього лікарського засобу ОСОБА_1 не звертався.

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених вимог в частині відшкодування майнової шкоди.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів належними та достатніми доказами факт заподіяння відповідачами йому такої шкоди, причинний зв`язок між їх діями (бездіяльності) та наслідки про які вказує позивач.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не входить до компетенції Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов