ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/671/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представників учасників справи

позивача - Бєлкін Л.М.,

відповідача -Верещага Г.В., Гінінгер А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019

(головуючий - Геза Т.Д., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.)

у справі №905/671/19

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"

про визнання недійсним рішення Наглядової Ради ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" про затвердження ціни викупу акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у процедурі примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод"; визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", акції у розмірі з розрахунку 69,35 грн за одну акцію,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, які передували ухваленню судового рішенню, що оскаржується

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" про визнання недійсним рішення Наглядової Ради ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" про затвердження ціни викупу акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у процедурі примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", акції у розмірі з розрахунку 69,35 грн за одну акцію.

1.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.07.2019 призначено судову експертизу у справі №905/671/19.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.07.2019 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

19 вересня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" про ухвалення додаткового рішення. До заяви відповідач додав копії договору №320/18Ю про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 19.03.2018, додаткової угоди №1 від 03.12.2019, додаткової угоди б/н від 20.05.2019, акта №1 приймання-передачі наданих послуг від 06.09.2019, акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №270 від 06.09.2019, розрахунку розміру винагороди від 06.09.2019 та рахунку на оплату №265 від 06.09.2019.

Також 25 вересня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" про приєднання до матеріалів справи платіжного доручення №4500038008 від 19.09.2019 на суму 12 684,00 грн.

1.3. 28 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із запереченнями щодо відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

2. Стислий виклад змісту додаткової постанови апеляційного господарського суду, що оскаржується

2.1. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" 12 684,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

2.2. Правовими підставами для ухвалення додаткової постанови у цій справі суд зазначив статті 123, 126 ГПК України. Задовольняючи заяву відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

2.2.1. Наданою суду копією додаткової угоди б/н від 20.05.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №320/18Ю від 19.03.2018 підтверджується факт погодження його сторонами такої вартості, зокрема, адвокатських послуг у справі №905/671/19: усна консультація клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції - 960,50 грн за годину; збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити, тощо) - 960,50 грн за годину; перевірка та підготовка документів - 960,50 грн за годину; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (5 годин) - 960,50 грн за годину; участь в апеляційному розгляді справи - 5000,00 грн.

Матеріалами господарської справи №905/671/19 підтверджується, що відзив на апеляційну скаргу складається з 7 сторінок, що більше, ніж зазначено в акті №1 приймання-передачі наданих послуг від 06.09.2019. Крім того, до відзиву додано: відповідну судову практику, інформацію щодо атестованих експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз; інформацію про присвоєння Донецькому НДІСЕ статусу суб`єкта оціночної діяльності; копію ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2017.

Твердження позивача про неможливість встановити з ким підписано договір та хто повинен отримати винагороду з огляду на підписання відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Міщенко М.В. та здійснення представництва інтересів відповідача адвокатом Верещагою Т.В., спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд апеляційної інстанції надавши оцінку наданим відповідачем документам на підтвердження вартості послуг представництва інтересів відповідача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції дійшов висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Доказів неспівмірності витрат, за висновком суду, позивачем не надано.

3. Стислий виклик змісту касаційної скарги позивача та доводів інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною додатковою постановою, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, з урахуванням редакції від 04.12.2019, скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу повністю.

3.1.1. Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. ст. 126, 129 ГПК України.

3.1.2. За твердженням скаржника, позивач порушив строк подання доказів на підтвердження понесених судових витрат, а суд апеляційної інстанції порушив строк ухвалення додаткової постанови.

Крім того, за твердженням скаржника, суд не встановив співмірність заявленої до стягнення суми з наданими послугами.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" заперечує проти доводів та вимог скаржника та просить відмовити у її задоволенні, а додаткову постанову, що оскаржується, - залишити без змін.

3.2.1. В обґрунтування зазначених вимог відповідач посилається на безпідставність доводів позивача, а також вказує, що надав докази понесених судових витрат у встановлений процесуальним законом строк, а саме - 09.09.2019. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції правомірно стягнув з позивача витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, тому додаткова постанова, що оскаржується, не може бути скасована лише з формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 ГПК України).

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є додаткова постанова суду апеляційної інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача 12 684,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" за результатами перегляду ухвали Господарського суду Донецької області від 09.07.2019 в апеляційному порядку.

4.2.2. Згідно з приписами частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

4.2.3. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи віднесено, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

4.2.4. Правила розподілу судових витрат визначені у статті 129 ГПК України. Так, у частині 4 цієї статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 5 статті 129 ГПК України законодавець закріпив певні критерії, за якими суд оцінює обґрунтованість та пропорційність витрат з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін спору, поведінку сторін під час розгляду справи тощо.

Отже, системний аналіз положень зазначеної статті у сукупності із вказаними вище приписами статей 123, 126 ГПК України дозволяє дійти висновку, що розподіл судових витрат, понесених однією із сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті).

Зазначене кореспондується з приписами статті 194 ГПК України, згідно з якою завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Аналогічне за змістом положення закріплене і у частині 3 статті 233 ГПК України, згідно з яким суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

4.2.5. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.07.2019, яку суд апеляційної інстанції залишив без змін, призначено судову експертизу у цій справі та зупинено провадження у ній на час проведення експертизи. Тобто спір по суті не вирішувався.

Переглянувши ухвалу про призначення експертизи, суд апеляційної інстанції лише перевірив правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права під час вчинення такої процесуальної дії. Отже, передчасним є висновок апеляційного суду про можливість розподілу понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті.

4.2.6. Таким чином, помилковими є висновки апеляційного господарського суду про можливість ухвалення додаткової постанови у цій справі за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 09.07.2019.

Ухвалюючи додаткову постанову, яка переглядається, суд порушив ст. ст. 123, 126, 129 та 244 ГПК України, що призвело до ухвалення передчасного рішення. Зазначені обставини в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст.311 ГПК України є підставою для скасування додаткової постанови, що оскаржується.

Натомість, доводи скаржника про пропуск відповідачем строку на подання доказів у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх неспівмірність Суд відхиляє як передчасні.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частин 1 та 2 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про порушення норм процесуального права під час ухвалення додаткової постанови, що оскаржується, а відтак і наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги позивача.

6. Висновок щодо застосування норм права

6.1. Питання про розподіл понесених сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, може бути предметом судового дослідження під час розподілу судових витрат за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №905/671/19 скасувати. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Н. Губенко

О. Кролевець