ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/40/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Сади ветеранів АТО" на постанову Західного апеляційного господарського суду від
03.06.2020 (судді: Желік М. Б. (головуючий), Орищин Г. В., Данко Л. С. ) у справі

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Сади ветеранів АТО"

до Тернопільської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради від
20.12.2019 №7/42/72 "Про надання дозволу на поділ земельної ділянки за адресою: автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги)".

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Обслуговуючий кооператив "Сади ветеранів АТО" (далі - кооператив) звернувся з позовом до Тернопільської міської ради (далі - міськрада) про визнання незаконним та скасування рішення міськради від 20.12.2019 № 7/42/72 "Про надання дозволу на поділ земельної ділянки за адресою: автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги)" (далі - рішення № 7/42/72).

2. Одночасно з поданням позовної заяви, позивач подав заяву від 14.01.2020 про забезпечення позову шляхом:

1) заборони державним кадастровим реєстраторам, які діють на підставі Закону України "Про державний земельний кадастр", державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га, розташованої за адресою: автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги);

2) заборони Тернопільській міській раді приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), зміни цільового призначення, конфігурації, межі, складу угідь, кадастрового номера стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га, розташованої за адресою: автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги).

3. Подання зазначеної заяви кооператив обґрунтовує тим, що:

- на земельних ділянках загального користування за кадастровими номерами 6110100000:17:002:0200,6110100000:17:002:0201,6110100000:17:002:0151,6110100000:17:002:0054,6110100000:17:002:0229,6110100000:17:002:0046,6110100000:17:002:0894,6110100000:17:002:0897,6110100000:17:002:0896, які охоплені Детальним планом території, передбачено розміщення об'єктів інфраструктури, доріг та проїздів, водонапірних веж, магазинів, дитячого садочка, школи, стадіону, амбулаторії тощо;

- станом на час подання заяви на зазначених земельних ділянках кооперативом встановлено три потужні трансформаторні підстанції, прокладено 16 кілометрів ліній електропередач, пробурено два водозабори (свердловини), встановлено водонапірну вежу, прокладено 17,6 кілометрів вуличного водопроводу із заведенням на ділянки, нарізано та розпочато будівництво доріг;

- на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.11.2019 №19-5375/14-19-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", прийнято рішення міськрадою від
06.12.2019 № 7/41/160, яким погоджено прийняти у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 659,2149 га, розташовані за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Курівецької, Малашовецької та Чернихівської сільських рад Зборівського району та Тернопільської міської ради;

- згідно з проектом рішення міськради від 19.12.2019, пропонувалося на розгляд сесії дати дозвіл на поділ земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,35 га на 3 окремі земельні ділянки, водночас оспорюваним рішенням № 7/42/72 надано дозвіл на поділ цієї земельної ділянки на 8 окремих земельних ділянок та зобов'язано виконавчий комітет в місячний термін провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказані 8 земельних ділянок;

- кооператив вважає, що такі дії та рішення міськради спрямовані на позбавлення земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, статусу об'єкта цивільних прав та поділ її на 8 окремих земельних ділянок з метою подальшого їх продажу чи відчуження у інший спосіб, що унеможливить для кооперативу забудову земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200 відповідно до Детального плану територій, ускладнить або унеможливить відновлення прав та законних інтересів у разі задоволення позову у цій справі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (суддя Стадник М. С. ) заяву кооперативу про забезпечення позову задоволено: вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам, які діють на підставі Закону України "Про державний земельний кадастр", державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га, розташованої за адресою: автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги); вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській раді приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), зміни цільового призначення, конфігурації, межі, складу угідь, кадастрового номера стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га, розташованої за адресою: автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги).

5. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, на думку суду першої інстанції, зумовлена наданням дозволу на поділ земельної ділянки на 8 окремих земельних ділянок та покладення обов'язку на виконавчий комітет в місячний термін провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі земельні ділянки, що стане підставою для позбавлення земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га статусу об'єкта цивільних прав, виключення відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру за відповідним кадастровим номером і розміром. Як наслідок, зазначене ускладнить або унеможливить відновлення права кооперативу на забудову земельних ділянок відповідно до Детального плану територій у разі задоволення позову про скасування рішення № 7/42/72, враховуючи здійснення ним дій на одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок, зокрема і земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200.

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 скасовано; у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

7. Постанову аргументовано тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони власнику розпоряджатись об'єктом власності не є співмірним із заявленими позивачем вимогами: визнати незаконним та скасувати рішення міської ради про надання дозволу на поділ земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі кооператив просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам частини 2 статті 136, статті 137, частини 3 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ігноруючи правові висновки Верховного Суду, під час вирішення питання щодо забезпечення позову досліджувалось обґрунтування позовних вимог, зокрема права та інтереси сторін цієї справи щодо спірної земельної ділянки, в тому числі право відповідача розпоряджатися своїм майном тощо.

Узагальнені доводи інших учасників справи

10. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
31.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою кооперативу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020; перегляд цієї постанови ухвалено здійснити у письмовому провадженні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. Кооператив створено за рішенням установчих зборів засновників на земельному масиві, розташованому за межами м. Тернополя (автодорога Львів - Тернопіль Н02, кадастровий номер 6110100000:17:002:0006), на якому надані земельні ділянки учасникам бойових дій, інвалідам війни та сім'ям загиблих для індивідуального садівництва (пункт 1.2. Статуту кооперативу, затвердженого загальними зборами засновників відповідно до протоколу від 05.09.2017 № 1 із змінами, затвердженими загальними зборами членів відповідно до протоколу від 03.02.2018 № 2).

13. Позивач акцентував, що кооператив об'єднує 632 власників земельних ділянок на зазначеному земельному масиві.

14. Земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га, щодо якої прийнято оспорюване цим позовом рішення міськради, також знаходиться на земельному масиві, розташованому за межами м. Тернополя (автодорога Краковець - Львів - Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га.

15. Розпорядженням Голови державної адміністрації Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 № 636-оп затверджено Детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м. Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець - Львів - Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення присадибної забудови.

16. Зазначеним планом охоплюється також земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, площею 14,3549 га.

17. Рішенням міськради від 06.12.2019 № 7/41/160 "Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок, розміщених на території Тернопільської міської територіальної громади" відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" та наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.11.2019 №19-5375/14-19-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" погоджено міськраді прийняття у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 659,2149 га, розташованих за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Куріецької, Малашовецької та Чернихівської сільських рад Зборівського району Тернопільської області, серед яких земельна ділянка площею 14,3549 га, кадастровий номер 6110100000:17:002:0200, цільове призначення для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства з обмеженням у використанні 5,9385 га охоронної зони навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи.

18. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.12.2019 № 193268142 земельна ділянка, кадастровий номер undefined, площею 14,3549 га є комунальною власністю міськради.

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

20. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

21. За змістом частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

22. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

23. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

24. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

25. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

26. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

27. Колегія суддів звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

28. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

29. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

30. Колегія суддів зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

31. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач у справі є власником земельної ділянки, щодо якої прийнято оспорюване рішення органу місцевого самоврядування.

32. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, надавши належну правову оцінку доказам та обставинам справи, на підставі яких заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, адже заборона на вчинення реєстраційних дій в цілому щодо об'єкта нерухомого майна та заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об'єднання, передання у власність чи надання в оренду може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

33. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам частини 2 статті 136, статті 137, частини 3 статті 140 ГПК України та ігноруючи правові висновки Верховного Суду, під час вирішення питання щодо забезпечення позову досліджував обґрунтування позовних вимог, зокрема права та інтереси сторін цієї справи щодо спірної земельної ділянки, в тому числі право відповідача розпоряджатися своїм майном.

34. До того ж, у справі № 910/1040/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовував її можливістю передчасної примусової реалізації майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі оспорюваного виконавчого напису) на прилюдних торгах до закінчення розгляду зазначеного позову.

35. У справі № 920/743/17 із заявою про забезпечення позову звертався орендар земельної ділянки, який у судовому порядку просив визнати поновленим договір оренди цієї земельної ділянки. При цьому, заяву про забезпечення позову заявник обґрунтував тим, що під час розгляду справи в Верховному Суді відповідачем були здійснені дії для істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а саме відповідачем було здійснено дії щодо поділу земельних ділянок, поновлення права оренди по яким досліджувалось в цій справі.

36. Отже, суди під час вирішення питання щодо забезпечення позову у справі, що розглядається ( № 921/40/20) та справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, виходили з фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

38. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

Розподіл судових витрат

40. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Сади ветеранів АТО" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 921/40/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков