ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6685/21

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кролевець О.А., Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

Державного концерну "Укроборонпром" - Шевченко Б.В. (адвокат)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" - Короля Д.В., Черненко Ю.С.,

Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова - Скаржинського М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 (суддя Павленко Є.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (колегія суддів: Руденко М.А., Корсак В.А. Кропивна Л.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - ТОВ "Меридіан Союз")

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі -ВАТ "Меридіан")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного концерну "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром")

про визнання недійсними рішень наглядової ради.

СУТЬ СПОРУ

1. 40,0753% статутного капіталу ВАТ "Меридіан" належить ТОВ "Меридіан Союз", а 50,0001% - державі в особі ДК "Укроборонпром".

2. 26.03.2010 загальні збори товариства обрали голову та членів наглядової ради ВАТ "Меридіан" у кількості 7 осіб.

3. 26.03.2021 відбулося засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан", на якому були присутні голова наглядової ради та 3 члена (представники ДК "Укроборонпром). 2 члени наглядової ради - представники ТОВ "Меридіан Союз" не брали участі у засіданні.

4. Наглядова рада ВАТ "Меридіан" на засіданні 26.03.2021 ухвалила рішення про: 1) прийняття до відома звіту правління про результати фінансово-господарської діяльності та виконання фінансового плану за IV квартал 2020 року і преміювання голови правління; 2) подання на затвердження загальними зборами акціонерів звіту правління за 2020 рік; 3) подання на затвердження загальними зборами акціонерів звіту наглядової ради за 2020 рік.

5. Ці рішення були скасовані рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" від 22.04.2021 (протокол №92).

6. У квітні 2021 року ТОВ "Меридіан Союз" звернулося до суду з позовом до ВАТ "Меридіан" про визнання недійсними рішень наглядової ради відповідача.

7. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. ДК "Укроборонпром" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- норми якого закону підлягають застосуванню щодо питання формування та діяльності наглядової ради товариства, акції якого находяться в управлінні ДК "Укроборонпром";

- чи може акціонер оскаржувати рішення наглядової ради через порушення порядку її формування, встановленого законом (тобто незалежно від того, чи порушені його права змістом цих рішень);

- чи впливає на порушення прав акціонера блокування цим же акціонером внесення змін до статуту для приведення його у відповідність до вимог закону чи блокування обрання наглядової ради з урахуванням вимог закону (зокрема, голосування на загальних зборах "проти" чи "утримання від голосування" з відповідних питань);

- як співвідносяться приватні та публічні інтереси при вирішенні корпоративних спорів під час особливого періоду, зокрема під час воєнного стану.

9. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. ВАТ "Меридіан" є акціонерним товариством, 40,0753% статутного капіталу якого належить ТОВ "Меридіан Союз", 50,0001% - державі в особі ДК "Укроборонпром".

11. Рішенням загальних зборів ВАТ "Меридіан" від 18.04.2006 затверджено Положення про наглядову раду товариства. Рішенням загальних зборів ВАТ "Меридіан" від 23.02.2009 затверджено статут товариства.

12. Загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан", що відбулись 26.03.2010 (протокол №12), ухвалено рішення, зокрема, про обрання голови та членів наглядової ради товариства у кількості 7 осіб (включаючи 4 представники держави).

13. ТОВ "Меридіан Союз" входить до складу наглядової ради ВАТ "Меридіан" (2 представники).

14. Статут ВАТ "Меридіан" не був приведений у відповідність до вимог Закону "Про акціонерні товариства" (діє у редакції 2009 року).

15. 26.03.2021 відбулось засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан" (протокол №90), на якому були присутні: голова наглядової ради - ОСОБА_1, члени наглядової ради: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Представники ТОВ "Меридіан Союз" були відсутні.

16. До порядку денного засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан" 26.03.2021 включено такі питання: 1) звіт правління ВАТ "Меридіан" про результати фінансово-господарської діяльності за IV квартал 2020 року; 2) звіт правління ВАТ "Меридіан" за 2020 рік та річний звіт (річна фінансова звітність); 3) звіт наглядової ради ВАТ "Меридіан" за 2020 рік.

17. На засіданні наглядової ради ВАТ "Меридіан" 26.03.2021 (протокол №90):

- з першого питання порядку денного одноголосно ухвалено рішення прийняти до відома звіт правління ВАТ "Меридіан" про результати фінансово-господарської діяльності товариства та виконання фінансового плану ВАТ "Меридіан" за IV квартал 2020 року та відповідно до пункту 3.2 контракту, укладеного з головою правління, преміювати його за підсумками роботи товариства у IV кварталі 2020 року в сумі 153 078,00 грн;

- з другого питання порядку денного одноголосно ухвалено рішення подати на затвердження загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" звіт правління товариства за 2020 рік;

- з третього питання порядку денного одноголосно ухвалено рішення подати на затвердження загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" звіт наглядової ради товариства за 2020 рік.

Короткий зміст позовних вимог

18. У квітні 2021 року ТОВ "Меридіан Союз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Меридіан" про визнання недійсними рішень наглядової ради відповідача, оформлених протоколом від 26.03.2021 №90.

19. Позовні вимоги обґрунтовані таким: позивача не було повідомлено у встановленому порядку про засідання наглядової ради; рішення про скликання засідання наглядової ради ухвалені неповноважною особою; на засіданні не було кворуму (присутні 4 особи з 7), склад наглядової ради не відповідав ст.53 Закону "Про акціонерні товариства"; рішення з питань порядку денного були прийняті за відсутності належних повноважень та з порушенням статей 56 - 56-3 Закону "Про акціонерні товариства"; оскаржуваними рішеннями порушено право позивача на участь в управлінні ВАТ "Меридіан"; мало місце порушення законодавства та статутних документів відповідача при підготовці та проведенні засідання наглядової ради ВАТ "Меридіан", що відбулося 26.03.2021.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

20. Господарський суд міста Києва рішенням від 19.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, позов задовольнив; визнав недійсними рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан", що оформлені протоколом від 26.03.2021 №90. Суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 2 270,00 грн судового збору та 33 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

21. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій посилались на ст.55 Конституції України, ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частини 1, 3 ст.167 Господарського кодексу України (далі - ГК), абз.2 ч.3 ст.1, п.8 ч.1 ст.2, ч.1 ст.4, ч.1 ст.51, частини 1, 4 ст.53, абзаци 1-4 ч.1 ст.56, пункти 2, 5 розд.XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про акціонерні товариства", пп.29 п.10 розд.І Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 №2210-VIII (далі - Закон №2210), ч.6 ст.112 Закону "Про управління об`єктами державної власності", Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", статті 4, 20, 73, 74, 76, 79, 86, частини 1, 3 ст.124, ст.126, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

22. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:

- учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що ухвалюють обов`язкові для виконання рішення;

- рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства; відповідачем за таким позовом є товариство;

- підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради;

- станом на 26.03.2021 (дата проведення засідання наглядової ради) позивач був акціонером ВАТ "Меридіан", рішення, ухвалені на засіданні наглядової ради, стосуються права позивача як учасника товариства на участь в управлінні справами товариства, тобто його корпоративних прав, і він має право на їх захист;

- всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Законом "Про акціонерні товариства", та які в термін до 30.04.2011 не привели свою діяльність у відповідність із цим Законом (тобто не зареєстрували в установленому порядку зміни до статуту) мають у своїй діяльності з 01.05.2011 керуватись положеннями Закону "Про акціонерні товариства", а також положеннями статуту та внутрішніми положеннями акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням цього Закону; п.5.2. положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" (щодо продовження повноважень членів наглядової ради до дати прийняття загальними зборами рішення про обрання або переобрання наглядової ради) прямо суперечить ч.1 ст.51 Закону "Про акціонерні товариства", тому застосуванню підлягає вказана норма закону;

- твердження позивача про те, що наглядова рада не була уповноважена приймати рішення з питань порядку денного у зв`язку із закінченням повноважень у її членів є обґрунтованими та доведеними;

- акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність до вимог Закону №2210, яким, зокрема, внесено зміни до ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (наглядова рада акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб); склад наглядової ради ВАТ "Меридіан" ні станом на 06.06.2019, ні на день ухвалення оспорюваного рішення, не було приведено у відповідність з вимогами Закону №2210; обґрунтованими є твердження позивача про відсутність у ОСОБА_1 повноважень голови наглядової ради з тих підстав, що рішення наглядової ради відповідача від 05.03.2021, яким вказана особа була обрана головою, прийнято також за присутності 4 членів ради; доводи ТОВ "Меридіан Союз" про те, що оскаржувані рішення про скликання засідання наглядової ради та про визначення порядку денного ухвалено неповноважною особою, а склад наглядової ради не відповідав вимогам ст.53 Закону "Про акціонерні товариства", є обґрунтованими та доведеними; оспорювані рішення прийняті неправомочним складом наглядової ради та є недійсними в силу закону;

- в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача або вручення особисто його повноважному представнику повідомлення про скликання засідання наглядової ради, як це передбачено п.8.9. положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан"; доводи позивача про те, що ТОВ "Меридіан Союз" не було повідомлено у встановленому законом порядку про скликання засідання наглядової ради, є доведеними наявними в матеріалах справи доказами;

- в складі наглядової ради ВАТ "Меридіан" (як в акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток, паїв) належить державі) обов`язково мали бути утворені комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень в силу статей 56- 56-3 Закону "Про акціонерні товариства"; без відповідних пропозицій вказаних комітетів наглядова рада ВАТ "Меридіан" на засіданні 26.03.2021 не мала повноважень ухвалювати рішення про звіти правління ВАТ "Меридіан" про результати фінансово-господарської діяльності товариства та про преміювання голови правління товариства.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

23. 29.12.2021 ДК "Укроборонпром" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

24. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах при наявності правової колізії між Законом "Про управління об`єктами державної власності" та Законом "Про акціонерні товариства", а саме:

- щодо застосування положень ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" та ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" щодо визначення порядку та особливостей діяльності наглядових рад, корпоративні права яких передані в управління ДК "Укроборонпром";

- регулювання питання управління корпоративними правами на підприємствах оборонно-промислового комплексу.

25. Касаційна скарга мотивована таким:

- статут ВАТ "Меридіан" та положення про наглядову раду товариства не приведено у відповідність до змін, внесених Законом "Про акціонерні товариства"; при цьому акціонер ТОВ "Меридіан Союз" (якому належить більше 40% статутного капіталу товариства) на загальних зборах акціонерів свідомо голосує "проти" або "утримався", чим перешкоджає приведенню цих внутрішніх документів товариства у відповідність до вимог Закону "Про акціонерні товариства" та Закону "Про управління об`єктами державної власності";

- загальними зборами ВАТ "Меридіан" до складу наглядової ради обрано 4 представника держави в особі Фонду державного майна України (далі - Фонд), після передання пакету акцій товариства ДК "Укроборонпром", останній набув статус акціонера та відповідно до ч.6 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" мав право замінити представників акціонера-держави у складі наглядової ради; але, не дивлячись на перехід акцій від Фонду до ДК "Укроборонпром", власником частки (50,0001%) у статутному капіталі ВАТ "Меридіан" лишилась держава; склад наглядової ради товариства не змінювався з 2010 року, а тому до переобрання загальними зборами нового складу наглядової ради ДК "Укроборонпром" має право замінити своїх представників у її складі в будь-який час;

- до предмета доказування у цій справі в першу чергу входить обставина щодо встановлення наявності або відсутності порушення оскаржуваним рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" прав та / або законних інтересів позивача (посилається на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 та постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4, які мають бути застосовані за аналогією); у справі, що переглядається, жодним чином не порушено права позивача ані як акціонера, ані як члена наглядової ради, враховуючи, що оскаржуване рішення наглядової ради було скасоване рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" від 22.04.2021 (протокол №92, додано ДК "Укроборонпром" до матеріалів справи під час розгляду справи судом першої інстанції як додаток до письмових пояснень від 03.06.2021); підстави для визнання недійсним рішення наглядової ради від 26.03.2021 (протокол №90) відсутні;

- суди попередніх інстанцій не надали оцінки аргументам про те, що рішення наглядової ради від 26.03.2021 (протокол №90) не порушує права позивача ані як акціонера, ані як члена наглядової ради, а також аргументам відповідача про те що, таке рішення було скасоване 22.04.2021 (протокол №92), у зв`язку з чим має місце порушення судами ч.5 ст.236 ГПК;

- наявні ризики для акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу, корпоративні права яких передані в управління концерну, в частині входження незалежних директорів до складу наглядових рад акціонерних товариств; незастосування спеціального закону (Закону "Про управління об`єктами державної власності") та призначення незалежних директорів до наглядових рад акціонерних товариств, зважаючи на їх кількісну чисельність та посади в комітетах наглядової ради, може нести ризики щодо обрання та припинення повноважень голови та членів виконавчого органу, розголошення або втрати конструкторської та технологічної документації, інтелектуальної власності товариств на продукцію, витоку конфіденційної інформації, виходячи з того, що незалежні директори матимуть вирішальний вплив на діяльність акціонерних товариств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; ці ризики було враховано у новому Законі "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" від 06.10.2021, який змінив порядок формування наглядових рад;

- наглядова рада була правомочною, адже відповідно до ст.55 Закону "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.

26. 15.02.2022 від ТОВ "Меридіан Союз" надійшов відзив, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Відзив мотивований таким:

- як Закон "Про акціонерні товариства" (з 01.05.2016), так і Закон "Про управління об`єктами державної власності" (з 25.06.2016) передбачали обов`язкове обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, незалежних членів наглядової ради; відмінність полягала у тому, що відповідно до Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада мала включати щонайменше двох незалежних членів, тоді як відповідно до Закону "Про управління об`єктами державної власності" кількість незалежних членів повинна була становити більшість у складі наглядової ради;

- відповідно до п.21 перехідних і прикінцевих положень Закону №2210 ВАТ "Меридіан" до 06.01.2019 було зобов`язане привести склад наглядової ради у відповідність до ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (посилається на постанову Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18);

- оскільки ВАТ "Меридіан" не привело склад наглядової ради у відповідність до вимог ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства", оскаржувані рішення наглядової ради ухвалені неправомочним складом та є недійсними в силу закону;

- за умови відсутності доказів створення комітетів з питань аудиту, з питань винагород і з питань призначень в силу статей 56 - 56-3 Закону "Про акціонерні товариства", та, як наслідок, відсутності пропозицій цих комітетів, наглядова рада ВАТ "Меридіан" не мала повноважень приймати звіти правління товариства про результати фінансово-господарської діяльності та про виконання фінансового плану, а також ухвалювати рішення про преміювання голови правління товариства;

- положення статуту ВАТ "Меридіан" про пролонгацію повноважень членів наглядової ради у разі необрання нового складу не відповідає ст.53 Закону "Про акціонерні товариства", а тому члени наглядової ради, що ухвалили оскаржувані рішення, не мали повноважень ухвалювати будь-яких рішень, крім тих, що стосуються підготовки, скликання та проведення загальних зборів;

- Закон "Про управління об`єктами державної власності" та Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (на який міститься відсилка в першому згаданому законі) не передбачали на момент виникнення спірних відносин особливостей обрання членів наглядової ради чи інший порядок обрання незалежних директорів, ніж той, що передбачений ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (посилається на постанову Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18).

27. 15.02.2022 від ТОВ "Меридіан Союз" надійшло клопотання, в якому позивач просить закрити касаційне провадження. Клопотання мотивоване тим, що у постановах від 25.09.2019 у справі №910/10932/18 та від 04.03.2021 у справі №910/14855/19 Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - стосовно визначення порядку та особливостей діяльності наглядових рад акціонерних товариств, корпоративні права яких передані ДК "Укроборонпром" та регулювання питання управління корпоративними правами на підприємствах оборонно-промислового комплексу (посилається на п.4 ч.1 ст.296 ГПК).

28. 26.04.2022 ДК "Укроборонпром" надіслало до Верховного Суду заперечення на клопотання ТОВ "Меридіан Союз" про закриття касаційного провадження. Заперечення мотивоване тим, що правовідносини, щодо яких ухвалені постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18 та від 04.03.2021 у справі №910/14855/19, на які посилається позивач, та у справі, яка переглядається, не є подібними відповідно до такого:

- правовідносини у справі №910/14855/19 стосуються визнання недійсними положень статуту, а не рішень наглядової ради, де підлягали застосуванню статті 6, 25, 27, 33, 40, 70, ч.4 ст.84 Закону "Про акціонерні товариства" (щодо реалізації акціонером своїх корпоративних прав та надання згоди загальними зборами на вчинення значних правочинів), ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (щодо складу наглядової ради), статей 13 та 54 Закону "Про акціонерні товариства" (щодо порядку визначення тимчасово виконуючого обов`язку голови наглядової ради), ч.1 ст.9 Закону "Про управління об`єктами державної власності" (щодо затвердження фінансових та інвестиційних планів);

- до правовідносин у справі №910/10932/18 підлягала застосуванню ч.5 ст.38 Закону "Про акціонерні товариства" (щодо включення до порядку денного загальних зборів пропозицій акціонерів, які володіють 5% та більше статутного капіталу), положення статуту товариства суперечить Закону "Про акціонерні товариства" щодо участі у загальних зборах акціонерів як вищому органі управління товариством;

- у справах №910/14855/19 та №910/10932/18 Верховний Суд не робив висновку щодо застосування Закону "Про управління об`єктами державної власності" та Закону "Про акціонерні товариства" в частині діяльності наглядових рад акціонерних товариств, корпоративні права яких передані в управління ДК "Укроборонпром";

- оскаржувані рішення та постанова не містять посилань на постанови Верховного Суду у справах №910/14855/19 та №910/10932/18, що також свідчить про неподібність правовідносин.

29. 14.02.2022 ДК "Укроборонпром" подало до Верховного Суду заяву / клопотання, в якому зазначає про те, що розмір судових витрат на правничу допомогу за перегляд справи у суді касаційної інстанції складає 16 800,00 грн.

30. 08.06.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Меридіан Союз" надійшли пояснення, в яких товариство зазначає про відсутність правових підстав для відступу від висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/218. Пояснення мотивовані таким:

- конкретна сфера суспільних відносин не може бути одночасно врегульована однопредметними нормативними актами однакової юридичної сили, які суперечать однин одному; загальним правилом є те, що ухваленням одного нормативного акта скасовується попередній акт (посилається на ст.58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 №4-зп); регулювання суспільних відносин може бути здійснене шляхом зворотної дії нормативного акта; однак суди під час розгляду справи мають застосовувати той нормативний акт, який набув чинності та залишається чинним на момент ухвалення рішення (посилається на постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №922/4053/20, від 16.12.2021 у справі №922/4076/20, від 28.10.2021 у справі №904/5082/19);

- до спірних правовідносин не може бути застосований Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", оскільки він набув чинності 06.10.2021, тобто після виникнення спірних правовідносин (оскаржуване рішення наглядової ради було ухвалене 26.03.2021); спірні правовідносини мають бути врегульовані положеннями Закону "Про акціонерні товариства", Закону "Про управління об`єктами державної власності" (ч.2 ст.11-2), Закону №2210 (пп.29 п.10 розд. І, п.21 Прикінцевих та перехідних положень);

- у преамбулі Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" встановлено, що цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення ДК "Укроборонпром" в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу ДК "Укроборонпром", у господарські товариства, управління і розпорядження їхнім майном та спрямований на забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави; тому він не поширюється на діяльність ВАТ "Меридіан".

31. 13.06.2022 від ТОВ "Меридіан Союз" до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення щодо відсутності підстав для відступу від висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18. ТОВ "Меридіан Союз" зазначає таке:

- положення Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" не можуть бути застосовані до правовідносин у сфері, що переглядається:

(і) цей Закон не передбачає порядку створення та формування наглядових рад таких акціонерних товариств як ВАТ "Меридіан" (акціонерне товариство, у статутному капіталі якого акції належать не лише державі, а і приватним інвесторам);

(іі) наразі відсутні критерії віднесення ВАТ "Меридіан" до підприємств оборонно-промислового комплексу (посилається на аудиторський звіт Держаудитслужби від 27.12.2017 №07-32/1139 у якому Держаудитслужба зазначає про наявність або відсутність оборонних замовлень як основного критерію підприємств оборонно-промислового комплексу; у звіті встановлено, що питома вага державного замовлення на продукцію оборонного та спеціального призначення в загальному обсязі виготовленої продукції не сприяє максимальному використанню виробничих потужностей товариства як об`єкта, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави; обсяг від реалізації такої продукції: у 2015 році складає 3,01%, у 2016 році - 23,71%, за 9 місяців 2017 року - 2,84%);

- позивач не вбачає, що він своїми діями перешкоджає господарській діяльності ВАТ "Меридіан", оскільки він намагається захистити свої права як акціонера в порядку ст.167 ГК та положень Закону "Про акціонерні товариства"; позивач не блокував діяльності товариства, натомість він сприяв приведенню статуту ВАТ "Меридіан" та діяльності наглядової ради у відповідність до вимог закону;

- ДК "Укроборонпром" порушив принципи справедливого ставлення до всіх акціонерів, не залучав приватних акціонерів до ухвалення рішення на загальних зборах та допускав зловживання належною йому мажоритарною часткою при ухваленні рішень, формуванні органів.

32. 14.06.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Меридіан Союз" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У клопотанні товариство зазначає про існування виключної правової проблеми щодо управління підприємствами оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону "Про управління об`єктами державної власності", Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та Закону "Про акціонерні товариства".

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Верховний Суд ухвалою від 27.01.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Укроборонпром", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 16.02.2022, у якому оголосив перерву до 09.03.2022.

34. У зв`язку з тим, що в умовах воєнного стану було встановлено особливий режим роботи та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях, судове засідання 09.03.2022 не відбулося. Ухвалою від 04.04.2022 Верховний Суд призначив розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 18.05.2022.

35. Верховний Суд ухвалою від 18.05.2022 справу передав на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

36. Ухвалою від 26.05.2022 справу прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.06.2022.

Підстави для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

37. Колегія суддів ухвалою від 18.05.2022 передала справу на розгляд палати, обґрунтовуючи необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18 з урахуванням того, що:

- норми щодо корпоративного управління товариствами оборонно-промислового комплексу, які містяться у Законі "Про управління об`єктами державної власності", "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" є спеціальними відносно відповідних норм Закону "Про акціонерні товариства"; інвестор, придбаваючи корпоративні права у таких товариствах, повинен усвідомлювати наявність цих особливостей;

- при вирішенні корпоративних спорів щодо товариств оборонно-промислового комплексу потрібно враховувати мету запровадження спеціального регулювання щодо таких товариств - забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави;

- при вирішенні корпоративних спорів щодо товариств оборонно-промислового комплексу суд повинен оцінити, чи не спрямовані дії позивача на блокування основної господарської діяльності товариства (особливо при ухваленні судового рішення під час запровадження в Україні воєнного стану);

- при оскарженні рішень наглядової ради через невідповідність порядку її формування вимогам закону та втрату повноважень, позивач має довести, що він як акціонер сприяв приведенню статуту товариства та діяльності наглядової ради у відповідність до вимог закону (зокрема, ініціював розгляд відповідних питань на загальних зборах, не допускав блокування ухвалення відповідних рішень загальними зборами товариства).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо законодавчого регулювання корпоративних відносин у підприємствах оборонно-промислового комплексу

38. ДК "Укроборонпром" у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах при наявності правової колізії між Законом "Про управління об`єктами державної власності" та Законом "Про акціонерні товариства".

39. Разом з тим, ТОВ "Меридіан Союз" вказує, що у постановах від 25.09.2019 у справі №910/10932/18 та від 04.03.2021 у справі №910/14855/19 Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - стосовно визначення порядку та особливостей діяльності наглядових рад акціонерних товариств, корпоративні права яких передані ДК "Укроборонпром", та регулювання питання управління корпоративними правами на підприємствах оборонно-промислового комплексу.

40. Суди попередніх інстанцій встановили, що 50,0001% акцій ВАТ "Меридіан" належить державі в особі ДК "Укроборонпром".

41. Відповідно до п.13 ч.1 ст.1 Закону "Про національну безпеку України" оборонно-промисловий комплекс України - сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, надають послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами.

42. Згідно з п.3.2 статуту ВАТ "Меридіан" одним із основних видів діяльності товариства є виробництво радіовимірювальної, медичної, аудіо, дозиметричної та радіометричної техніки, приладів для вимірювання енергоносіїв, що споживаються, товарів народного вжитку, виробів механообробки та інструменту, системи зв`язку, обладнання для атомних електростанцій, спецвиробів для Міноборони, МВД, СБУ та НКАУ та інше.

43. Враховуючи це та здійснення відповідної діяльності для забезпечення потреб сил безпеки та оборони, ВАТ "Меридіан" належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України.

44. Водночас ВАТ "Мерідіан" є акціонерним товариством. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначається Законом "Про акціонерні товариства" (ч.1 ст.1 цього Закону).

45. Відповідно до абз.2 ч.3 ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

46. Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону "Про управління об`єктами державної власності".

47. Згідно з ч.1 ст.2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону ГК Податкового кодексу України, Закону "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

48. У ч.2 ст.3 Закону "Про управління об`єктами державної власності", в свою чергу, передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

49. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" метою цього Закону є визначення особливостей управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

50. Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

51. Оскільки Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", підлягають застосуванню положення Закону "Про акціонерні товариства".

52. Також Верховний Суд зауважує (obiter dictum) що 06.10.2021 набув чинності Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", на підставі якого ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" було доповнено ч.7, відповідно до якої особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

53. У частинах 1 та 2 ст.18 цього Закону передбачено, що управління товариством здійснюється загальними зборами (акціонерів/учасників) як вищим органом товариства, наглядовою радою (в разі її утворення) та виконавчим органом товариства (далі - органи управління товариства). Компетенція органів управління товариства, порядок їх утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, доцільність включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, а також порядок зміни складу органів управління товариства визначаються відповідно до статуту, що затверджується загальними зборами (акціонерів/учасників).

54. Тобто з 06.10.2021 законодавство прямо передбачає застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад.

55. Втім, на момент ухвалення оскаржуваного рішення наглядовою радою ВАТ "Меридіан" питання корпоративного управління у цьому товаристві регулювалися трьома законами: Законом "Про акціонерні товариства", Законом "Про управління об`єктами державної власності" та Законом "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Щодо кількості незалежних директорів у складі наглядової ради

56. Частиною 4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Положення абз.1 цієї частини не застосовуються до банків. Вимоги до складу наглядової ради банку визначаються Законом "Про банки і банківську діяльність".

57. У той же час, відповідно до ч.3 ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

58. Одним із таких законів є Закон "Про управління об`єктами державної власності". Цей Закон у ст.11-2 врегульовує особливості створення та функціонування наглядових рад у господарських товариствах, у яких частка більше 50% у статутному капіталі належить державі. Ця стаття на момент виникнення спірних відносин містила такі норми:

1. У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п`ять років, з урахуванням положень законів України.

2. До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.

Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кандидатури осіб, які пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.

3. Керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.

4. Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, заборонено поєднувати виконання посадових обов`язків керівника або члена колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) державного підприємства або такого господарського товариства з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а в разі відсутності наглядової ради - відповідним суб`єктом управління об`єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).

5. Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб`єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.

6. Особливості утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначаються Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

59. Оскільки ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" встановлює вимоги щодо кількості незалежних членів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державною власністю" - для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, а Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює це питання, то застосуванню підлягають положення ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" як спеціальна норма (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, від 04.03.2021 у справі №910/14855/19).

60. Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011).

61. Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2210, яким ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" була викладена у приведеній вище редакції (який набрав чинності 06.01.2018) зобов`язано акціонерні товариства (у тому числі, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) протягом року з дня набрання чинності цим законом забезпечити приведення складу наглядової ради та її комітетів, а також інших органів управління у відповідність із вимогами Закону №2210.

62. Відтак акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону №2210, яким, зокрема, внесено зміни до ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства".

63. Отже, ВАТ "Меридіан" мало привести свій статут у відповідність до вимог ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" в термін до 06.01.2019.

64. Жодних винятків з цього правила для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі чи товариств оборонно-промислового комплексу законодавство на той час не передбачало.

65. Пріоритет положень статуту у питаннях формування наглядових рад над нормами Закону "Про акціонерні товариства" визначив Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який набув чинності лише 06.10.2021. Однак, як було зазначено, цей нормативно-правовий акт станом на момент виникнення спірних відносин не підлягав застосуванню.

66. Відповідно до пунктів 7.3, 7.16 статуту ВАТ "Меридіан" до компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання та відкликання членів наглядової ради. Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості 7 осіб строком на 3 роки.

67. Згідно з п.4.1 положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" наглядова рада складається з 7 осіб. До складу наглядової ради входять голова, заступник голови, секретар та члени наглядової ради.

68. Пунктом 5.2. положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" передбачено, що у разі, якщо після закінчення строку, на який обрана наглядова рада, загальними зборами з будь-яких причин не прийняті рішення про обрання або переобрання наглядової ради, повноваження членів наглядової ради продовжуються до дати прийняття загальними зборами рішення про обрання або переобрання наглядової ради.

69. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" від 26.03.2010 обрано голову та членів наглядової ради товариства у кількості 7 осіб. Із зазначеного моменту наглядова рада товариства не переобиралась, незалежні директори до її складу не включались.

70. У випадку розбіжностей між положеннями статуту і нормами Закону "Про акціонері товариства" застосовуються норми Закону "Про акціонерні товариства" (оскільки спірне рішення було ухвалене в період, коли ще не набув чинності Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").

71. У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що статут та положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан", які регулюють питання складу та порядку формування наглядової ради товариства, не відповідають вимогам ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" і, відповідно, склад наглядової ради на момент ухвалення оскаржуваного рішення був сформований не у відповідності до вимог закону (не включав незалежних директорів).

Щодо компетенції наглядової ради

72. Відповідно до абзаців 1, 2 ч.1 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, що була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин) члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено інший строк повноважень наглядової ради, але такий строк не може перевищувати три роки.

73. Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не ухвалені рішення, передбачені пунктами 17 та 18 ч.2 ст.33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів (абз.3 ч.1 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства").

74. Пунктами 17 та 18 ч.2 ст.33 зазначеного Закону передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

75. При цьому чинне законодавство не передбачає можливість пролонгації повноважень членів наглядової ради.

76. Склад наглядової ради ВАТ "Меридіан" було затверджено у 2010 році, з того часу члени наглядової ради не переобирались.

77. Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що відповідно до вимог закону наглядова рада мала обмежену компетенцію, тобто не мала права ухвалювати рішення, не пов`язані з питаннями щодо організації її переобрання, зокрема, й оскаржуване рішення від 26.03.2021 (протокол №90).

Щодо комітетів наглядової ради

78. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій посилались також на те, що недійсність такого рішення обумовлюється відсутністю попереднього опрацювання питань, що розглядались комітетом з питань аудиту, комітетом з питань визначення винагороди посадовим особам товариства і комітетом з питань призначень (як і відсутністю таких комітетів в цілому).

79. У ст.56 Закону "Про акціонерні товариства" передбачено, що наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції наглядової ради. У публічному акціонерному товаристві та акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерному товаристві, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, обов`язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об`єднані. Комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними директорами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні директори.

80. Наглядова рада публічного акціонерного товариства приймає рішення з питань попередньо підготовлених комітетом виключно на підставі та в межах пропозицій такого комітету, оформлених відповідним проектом рішення наглядової ради. Мотивоване рішення наглядової ради про відхилення пропозиції комітету надається наглядовою радою комітету для повторної підготовки комітетом пропозиції.

81. У разі відсутності пропозицій від комітету наглядова рада не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду наглядовою радою.

82. Порядок утворення та діяльності комітетів встановлюється статутом та / або положенням про наглядову раду товариства, а також положеннями про комітети наглядової ради, що затверджуються наглядовою радою товариства.

83. Відповідно до ст.56-2 Закону "Про акціонерні товариства" до предмета відання комітету з винагород належать:

1) розроблення та періодичний перегляд політики (внутрішнього положення) товариства з питань винагороди;

2) внесення у разі, якщо це передбачено внутрішніми документами товариства, пропозицій акціонерам щодо винагороди членів наглядової ради;

3) внесення пропозицій наглядовій раді щодо винагороди членів виконавчого органу;

4) надання пропозицій до наглядової ради щодо винагороди членів виконавчого органу. Такі пропозиції повинні стосуватися будь-яких форм компенсації, включаючи, зокрема, фіксовану винагороду, винагороду за результатами діяльності, пенсійні домовленості та компенсацію при звільненні. Пропозиції щодо схем винагороди за досягнутими результатами повинні супроводжуватися рекомендаціями щодо відповідних цілей та критеріїв оцінки;

5) надання пропозицій до наглядової ради щодо індивідуальної винагороди, що надається члену виконавчого органу, гарантуючи їх сумісність з політикою винагороди, прийнятою товариством, та їх відповідність оцінці роботи зазначених членів тощо.

84. Суди попередніх інстанцій встановили, що у ВАТ "Меридіан" не були створені комітети.

85. Водночас позивач пов`язує недійсність рішень наглядової ради не з порушенням процедури їх ухвалення, а з відсутністю права ухвалювати таке рішення взагалі, тобто обмеженістю компетенції та відсутністю незалежних директорів у складі наглядової ради. Відтак, якщо б такі комітети й були утворені та попередньо розглянули питання, що ухвалювались на засіданні наглядової ради, це не вплинуло б на дійсність таких рішень.

Щодо повідомлення та кворуму

86. Однією із підстав для скасування рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан" позивач вважає неповідомлення його про проведення засідання наглядової ради в порядку, передбаченому статутом, та відсутність кворуму на засіданні (присутні лише 4 особи з 7, тоді як статут товариства вимагає присутності 2/3 від кількісного складу).

87. Щодо повідомлення суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача або вручення особисто його повноважному представнику повідомлення про скликання засідання наглядової ради, як це передбачено п.8.9. положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан".

88. Неповідомлення члена наглядової ради про її засідання в порядку, передбаченому статутом, та відсутність кворуму дійсно є підставами для скасування рішення наглядової ради, ухваленого з такими процесуальними порушеннями.

89. Водночас Верховний Суд звертає увагу на суперечливість доводів позивача, яка залишилася поза увагою судів попередніх інстанцій. Оскаржуючи рішення наглядової ради ВАТ "Меридіан", позивач посилається на недійсність таких рішень у зв`язку з неправомочністю складу наглядової ради (до якого входять також і представники позивача).

90. Тобто навіть за умови належного повідомлення ТОВ "Меридіан Союз" про проведення засідання наглядової ради, наявності кворуму, участі його представників та ухвалення рішень, відповідно до доводів позивача, все одно є підстави для визнання таких рішень недійсними. Фактично такі підстави недійсності рішення наглядової ради є взаємовиключними.

91. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили підстави відсутності двох членів наглядової ради позивача на засіданні наглядової ради. Для правильного вирішення цієї справи важливо визначити, чи зумовлена така відсутність позицією позивача про неправомочність чинного складу наглядової ради і через що його члени свідомо ігнорують роботу у цьому органі і не беруть участі в усіх засіданнях (незалежно від повідомлення).

92. Якщо члени наглядової ради - представники позивача беруть участь у роботі наглядової ради і голосують з питань порядку денного, то суд має вирішити питання щодо застосування концепції заборони суперечливої поведінки. Адже якщо позивач вважає наглядову раду такою, що втратила повноваження вирішувати будь-які питання крім скликання загальних зборів, то тоді логічним є утримання членів наглядової ради - представників позивача від роботи у складі такого органу.

93. Вирішуючи питання щодо наявності кворуму суди попередніх інстанцій послалися на норми статуту та Положення про наглядову раду товариства. Так, суди вказали, що відповідно до п.7.18 статуту ВАТ "Меридіан" засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менше 2/3 від загальної її кількості. Порядок скликання та проведення чергових та позачергових засідань наглядової ради регулюється положенням про наглядову раду. Пунктом 8.11. Положення про наглядову раду товариства також встановлено, що засідання наглядової ради у формі спільної присутності вважається правомочним, якщо у ньому бере участь не менше 2/3 від загальної кількості членів.

94. Водночас суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що Законом "Про акціонерні товариства" встановлені інші вимоги до кворуму, на що звертає увагу скаржник у касаційні скарзі.

95. Відповідно до ч.2 ст.55 Закону "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.

96. Суди попередніх інстанцій, застосовуючи для визначення кворуму положення статуту ВАТ "Меридіан" та Положення про наглядову раду товариства, не врахували свій попередній висновок, що у випадку невідповідності положень статуту та Положення нормам Закону "Про акціонерні товариства" підлягають застосуванню саме норми закону. Відтак, оскільки на засіданні наглядової ради були присутні 4 члени із 7, кворум був наявний.

Щодо зловживання ТОВ "Меридіан Союз" своїми правами (щодо права на захист)

97. ДК "Укроборонпром" у касаційній скарзі зазначає, що статут ВАТ "Меридіан" та Положення про наглядову раду товариства не приведено у відповідність до вимог чинного законодавства і, відповідно, не переобрано наглядову раду відповідно до вимог закону, оскільки акціонер ТОВ "Меридіан Союз" (якому належить більше 40% статутного капіталу товариства) на загальних зборах акціонерів свідомо голосує "проти" або "утримався", чим перешкоджає приведення цих внутрішніх документів товариства у відповідність до вимог Закону "Про акціонерні товариства" та Закону "Про управління об`єктами державної власності".

98. Однак товариство не виконало цих вимог Закону, станом на момент ухвалення оспорюваних рішень чинним був статут в редакції 2009 року (затверджений загальними зборами ВАТ "Меридіан" від 23.03.2009, протокол №11) та Положення про наглядову раду товариства, затверджене загальними зборами ВАТ "Меридіан" від 18.04.2006, протокол №8.

99. Скаржник зазначає, що причиною неприведення статуту ВАТ "Меридіан" та його внутрішніх документів (в тому числі Положення про наглядову раду) у відповідність до вимог закону є блокування таких рішень ТОВ "Меридіан Союз" шляхом голосування "проти" та "утримався" з питань порядку денного на загальних зборах щодо затвердження статуту ВАТ "Меридіан".

100. Суд першої інстанції залишив без уваги ці доводи ДК "Укроборонпром", тоді як суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи відповідача про те, що неприведення статуту товариства та положення про наглядову раду товариства у відповідність до змін, внесених до Закону "Про акціонерні товариства", сталось саме внаслідок поведінки позивача, який на загальних зборах про затвердження нової редакції статуту свідомо голосує "проти" або "утримався", чим перешкоджає приведенню статуту та складу наглядової ради у відповідність до положень чинного законодавства, не спростовують висновків суду щодо невідповідності оспорюваних рішень наглядової ради положенням чинного законодавства та, відповідно, не можуть бути підставою для відмови у позові.

101. Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими.

102. Дійсно, голосування ТОВ "Меридіан Союз" на власний розсуд з будь-яких питань на загальних зборах є його правом, передбаченим положеннями ч.1 ст.25, ст.40 Закону "Про акціонерні товариства".

103. Разом з тим, використання ТОВ "Меридіан Союз" зазначеного права з метою блокування ухвалення загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" відповідних рішень може бути визнане зловживанням цим акціонером правами.

104. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

105. Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

106. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

107. Відповідно до ч.3 ст.13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

108. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дія без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права (постанови Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21), від 02.02.2022 у справі №922/1474/21, від 12.01.2022 у справі №910/429/20 тощо).

109. Відповідно до п.76.6 постанови Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21) зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

(і) особа (особи) "використовувала / використовували право на зло";

(іі) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та / або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

(ііі) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

110. При цьому суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст.13 ЦК (ч.3 ст.16 ЦК).

111. Тобто правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути відмова в позові (постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №905/2291/19, від 17.11.2021 у справі №757/30424/18-ц, від 08.07.2020 у справі №214/5314/17, від 03.06.2020 у справі №318/89/18).

112. На підтвердження доводів про те, що ТОВ "Меридіан Союз" неодноразово блокувало ухвалення рішення про затвердження статуту в новій редакції, положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" та обрання членів наглядової ради товариства ДК "Укроборонпром" посилався на протоколи загальних зборів товариства.

113. Зокрема, скаржник надав суду: копії протоколів загальних зборів ВАТ "Меридіан" від 19.04.2006 №8, від 24.03.2007 №9, від 14.03.2008 №10, від 23.03.2009 №11, від 26.03.2010 №12, від 30.04.2015 №13, від 31.03.2017 №14, 04.05.2018 №15, від 24.04.2019 №17 (т.1 а.с.96-135), протокол річних загальних зборів ВАТ "Меридіан" від 29.04.2021 №18 (т.1 а.с.206-212).

114. Також ДК "Укроборонпром" надав суду накази Концерну про представників держави у наглядовій раді ВАТ "Меридіан" від 20.01.2015 №16, від 14.11.2012 №262, від 26.11.2015 №470, заяви голів наглядової ради ВАТ "Меридіан" ОСОБА_6, ОСОБА_2 , члена наглядової ради ОСОБА_7, акти приймання-передачі від 04.09.2012 №467 (т.1 а.с.136-145).

115. Натомість під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не дослідили зазначені докази та не з`ясували: 1) чи мало місце голосування ТОВ "Меридіан Союз" (як власника більше 40% акцій ВАТ "Меридіан") "проти" та "утримався" з питань затвердження статуту в новій редакції, положення про наглядову раду ВАТ "Меридіан" та обрання членів наглядової ради товариства, 2) чи мала місце системність таких дій позивача, 3) якими були об`єктивні причини такого голосування (зокрема, відсутність таких об`єктивних причин, ігнорування суттєвих зауважень / пропозицій ТОВ "Меридіан Союз" до порядку денного із зазначених питань, порушення прав цього акціонера на участь в управлінні товариством), 4) чи вплинуло таке голосування на неможливість ухвалення рішення про затвердження статуту і внутрішніх документів ВАТ "Меридіан Союз" тощо.

116. З`ясування цих обставин дозволить встановити, чи мало місце зловживання ТОВ "Меридіан Союз" своїми правами в розумінні ч.3 ст.13 ЦК та, відповідно, наявність підстав для відмови в позові про визнання рішення наглядової ради недійсним (ч.3 ст.16 ЦК), якщо таке зловживання підтвердиться.

117. Верховний Суд наголошує, що блокування рішень загальних зборів і, тим самим, ускладнення функціонування ВАТ "Меридіан" є недопустимим, це є зловживання акціонером своїми корпоративними правами.

118. Верховний Суд також бере до уваги, що метою діяльності ВАТ "Меридіан" є обслуговування сектору безпеки і оборони, а також забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави.

119. Відповідно до ст.3 Закону "Про оборону України" підготовка держави до оборони в мирний час серед іншого включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами.

120. При цьому ВАТ "Меридіан" як підприємство оборонно-промислового комплексу, а також підприємство, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (відповідно до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83) здійснює виробництво і поставку силам безпеки і оборони продукції, виконує інші роботи для забезпечення обороноздатності, безпеки і захисту інтересів держави. Здійснення такої діяльності є одним із пріоритетних напрямків у забезпеченні оборони Держави.

121. Тому діяльність підприємств оборонно-промислового комплексу та їх органів має бути врегульована відповідно, щоб не створювати додаткових перешкод організаційного характеру для виконання підприємствами своєї функції.

122. У письмових поясненнях ТОВ "Меридіан Союз" зазначає про наявність тривалого корпоративного конфлікту між двома акціонерами та доводить своє прагнення привести статут ВАТ "Меридіан" у відповідність до вимог закону, чому якраз, на думку позивача, перешкоджає ДК "Укроборонпром", зловживаючи своїми правами мажоритарного акціонера, який також має й більшість голосів у наглядовій раді.

123. Втім, відповідно до обмежень, встановлених ст.300 ГПК, Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо порушення права позивача

124. ДК "Укроборонпром" у касаційній скарзі зазначає, що до предмета доказування у цій справі в першу чергу входить обставина щодо встановлення наявності або відсутності порушення оскаржуваним рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" прав та / або законних інтересів позивача (посилається на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 та постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4, які мають бути застосовані по аналогії). Зазначає, що у справі, що переглядається, жодним чином не порушено права позивача ані як акціонера, ані як члена наглядової ради, враховуючи, що оскаржуване рішення наглядової ради було скасоване рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" від 22.04.2021 (протокол №92, додано ДК "Укроборонпром" до матеріалів справи під час розгляду справи судом першої інстанції як додаток до письмових пояснень від 03.06.2021); підстави для визнання недійсним рішення наглядової ради від 26.03.2021 (протокол №90) відсутні.

125. Суд першої інстанції, встановивши порушення чинного законодавства, взагалі не вказав, які саме права або законні інтереси позивача були порушені.

126. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, оскільки станом на 26.03.2021 (дата ухвалення оскаржуваних рішень наглядовою радою) позивач був учасником товариства, рішення, які ухвалені на засіданні наглядової ради, стосуються права позивача як учасника товариства на участь в управлінні справами товариства, тобто його корпоративних прав, і він має право на їх захист. Вказаним спростовуються посилання товариства на те, що оспорювані рішення не порушують права та законні інтереси позивача.

127. Верховний Суд не погоджується з таким обґрунтуванням, вважає його недостатнім, адже, виходячи з такого висновку, акціонер може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради, тільки через наявність в нього статусу акціонера, без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права та законні інтереси.

128. Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК).

129. Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

130. Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

131. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

132. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

133. Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст.16 ЦК, ст.20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

134. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

135. Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

136. У цій справі суди не з`ясували, яким чином скасування одного із рішень наглядової ради відновить права та законні інтереси акціонера, зацікавленого у приведенні статуту товариства в відповідність до вимог закону, обранні наглядової ради за новою процедурою, включенні до її складу незалежних директорів, створення комітетів.

137. Водночас, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд.

138. У зв`язку з агресією з боку російської федерації відповідно до Закону "Про оборону України" з 2014 року в Україні триває особливий період, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово подовжувався та діє на даний час. В умовах особливого періоду та воєнного стану стабільне функціонування ДК "Укроборонпром" та товариств оборонно-промислового комплексу, пакетами акцій яких він керує, набуває особливого значення, оскільки цей концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист приватних прав (корпоративних прав акціонерів), має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави і всього українського народу щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації.

139. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес акціонера для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

140. Враховуючи зазначене, Верховний Суд доходить висновку, що при розгляді позовних вимог про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має враховувати належність товариства до підприємств оборонно-промислового комплексу і завдань, які покладені на підприємства цього комплексу в особливий період, включаючи період воєнного стану, запроваджений відповідно до Закону "Про оборону України", неприпустимість блокування господарської діяльності таких товариств.

141. У цій справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

142. У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).

143. Однак суди попередніх інстанцій, вирішуючи корпоративний спір та визнаючи недійсним рішення наглядової ради, не оцінили усі докази у сукупності, не перевірили наявність у позивача порушеного суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано цей позов, а також не з`ясували, в чому полягає порушення його корпоративних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, а також, які саме негативні наслідки можуть настати для товариства, яке належить до оборонно-промислового комплексу, у зв`язку з визнанням рішення наглядової ради недійсним.

144. З огляду на предмет та підстави позову суд був повинен встановити, які саме негативні наслідки для прав та законних інтересів позивача мають рішення наглядової ради, якими прийнято до відома звіт правління ВАТ "Меридіан" про результати фінансово-господарської діяльності товариства та виконання фінансового плану за IV квартал 2020 року, про преміювання директора товариства за підсумками роботи товариства у IV кварталі 2020 року, про подання на затвердження загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" звіт правління товариства за 2020 рік, про подання на затвердження загальними зборами акціонерів ВАТ "Меридіан" звіту наглядової ради товариства за 2020 рік.

145. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що, крім вирішення питання про преміювання директора ВАТ "Меридіан", наглядова рада відповідно до протоколу не ухвалила жодного рішення по суті, яке б мало остаточний характер та відповідні наслідки для самого товариства і його акціонерів. Натомість такі рішення стосуються попереднього схвалення звітів товариства (тобто документів, що містять відомості про результати його діяльності) та його органів, які в подальшому підлягають затвердженню загальними зборами, або прийняття відповідної інформації про діяльність органів товариства до відома.

146. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам та доказам відповідача про те, що оскаржувані рішення не були реалізовані і були скасовані рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" (протокол засідання наглядової ради товариства від 22.04.2021 №92, т.1 а.с.171-175). Тобто зазначені рішення станом на момент звернення ТОВ "Меридіан Союз" до суду (25.04.2022) не мали юридичної сили, про що скаржник повідомив суд першої інстанції у відповідних поясненнях від 03.06.2021.

147. Отже, зазначаючи про наявність у акціонера права на оскарження рішення наглядової ради від 26.03.2021 (протокол №90), суди попередніх інстанцій не встановили, в чому саме полягало порушення прав та / або законних інтересів ТОВ "Меридіан Союз" з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень могло захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

148. Якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним.

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

149. 14.06.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Меридіан Союз" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому товариство зазначає про існування виключної правової проблеми щодо управління підприємствами оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону "Про управління об`єктами державної власності", Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та Закону "Про акціонерні товариства".

150. Згідно з ч.1 ст. 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

151. Відповідно до ч.5 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

152. Під час передачі справ як таких, що містять виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати Верховного Суду, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм виключна правова проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону. За своєю правовою природою виключна правова проблема має зачіпати фундаментальні (конституційні, конвенційні) права та свободи (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 175/3057/17-к).

153. Однак ТОВ "Меридіан Союз" у клопотанні не зазначило, в чому саме полягає відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання відносин щодо управління підприємствами оборонно-промислового комплексу, неефективність існуючого правового захисту та / або неоднаковість судової практики, в тому числі у різних юрисдикціях. Також товариство не навело жодних доводів на підтвердження існування кількісного і якісного критеріїв, що дають підстави вважати про існування виключної правової проблеми.

154. Натомість доводи ТОВ "Меридіан Союз" фактично відтворюють наведені у ухвалі Верховного Суду від 18.05.2022 підстави передачі цієї справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Зокрема, зазначено про існування низки справ щодо оскарження рішень наглядової ради та вірогідність виникнення таких справ у майбутньому.

155. Однак з огляду на суб`єктний склад та специфіку відносин щодо визнання недійсними рішень наглядових рад господарських товариств оборонно-промислового комплексу, такі питання виникають лише під час розгляду корпоративних спорів та не є характерними для справ, що розглядаються судами інших юрисдикцій. Тому з огляду на ч.1 ст.302 ГПК ця справа підлягає розгляду саме палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Таким чином, підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

156. Відповідно до п.2 ч.ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

157Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу (п.1 ч.3 ст.310 ГПК).

158. Оскільки за результатами розгляду підтвердилась обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження щодо неправильного застосування норм матеріального права, а також беручи до уваги, що відповідно до положень ч.2 ст. 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, а суди не розглянули аргументи позивача щодо порушення порядку прийняття рішення та не дослідили докази, подані на підтвердження цих обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

159. Під час нового розгляду справи господарському суду потрібно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, оцінити доводи сторін, які мають суттєве значення для вирішення справи, дослідити докази, надані сторонами на підтвердження своїх доводів, та встановити:

- в чому полягає порушення права або законного інтересу позивача як акціонера та члена наглядової ради оскаржуваними рішеннями та можливість захисту або відновлення цього права шляхом визнання недійсними оскаржуваних рішень наглядової ради,

- наслідки визнання недійсним рішення для ВАТ "Меридіан" як підприємства оборонно-промислового комплексу України з урахуванням особливого періоду, запровадженого відповідно до Закону "Про оборону України",

- наявність / відсутність фактів, що свідчать про блокування позивачем внесення змін до статуту для приведення його у відповідність до вимог Закону "Про акціонерні товариства",

- наявність / відсутність фактів, що свідчать про суперечливу поведінку позивача як члена наглядової ради (участь у роботі наглядової ради, незважаючи на її стверджувану неправомочність та обмеженість компетенції, вибірковість оскарження рішень наглядової ради).

Судові витрати

160. Відповідно до підпунктів "б", "в" п.4 ч.1 ст.315 ГПК у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

161. Згідно з ч.14 ст.129 ГПК, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

162. Враховуючи те, що судові рішення підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі буде здійснено господарським судом за результатами нового розгляду відповідно до загальних правил розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" про передачу справи №910/6685/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/6685/21 скасувати.

4. Справу №910/6685/21 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець

О. Кролевець

Л. Стратієнко

В. Студенець