ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/809/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 (головуючий суддя Малех І. Б., судді Хабіб М. І., Плотніцький Б. Д.) у справі Господарського суду Львівської області за позовом Прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Виконавчого комітету Стрийської міської ради, Стрийської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" та Філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2" про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності,

Короткий зміст позовних вимог

1. 03.05.2018 Прокурор Львівської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - Позивач-1) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Позивач-2) звернувся до Виконавчого комітету Стрийської міської ради (далі - Відповідач-1), Стрийської міської ради (далі - Відповідач-2, Рада) та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - Відповідач-3, Корпорація), за участю третіх осіб - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" (далі - Третя особа-1, БТІ) та Філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2" (далі - Третя особа-2, Комбінат) з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради № 40 від 23.02.2012 "Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі - Рішення-1), відповідно до якого за Корпорацією оформлено право приватної власності та видано свідоцтво про право власності на будівлі і споруди, а саме на цілісні майнові комплекси за адресами: м. Стрий, вул. Болехівська, 26; м. Стрий, вул. Болехівська, 26а; м. Стрий вул. Крива, 20; визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради № 146 від 21.06.2012 (далі - Рішення-2), яким внесено зміни у рішення виконавчого комітету № 40 від 23.02.2012 "Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині посилання на додатки № 1 (найменування будівель та споруд за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26), № 2 (найменування будівель та споруд за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26а) та № 3 (найменування будівель та споруд за адресою: м. Стрий, вул. Крива, 20); визнання недійсним та скасування виданого Радою свідоцтва про право власності від 05.07.2012 САЕ № 116977 Корпорації на будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26; визнання недійсним та скасування виданого Радою свідоцтва про право власності від 12.07.2012 САЕ № 117101 Корпорації на будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26а; визнання недійсним та скасування виданого Радою свідоцтва про право власності від 12.07.2012 САЕ № 117102 Корпорації на будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул. Крива, 20 (далі - Свідоцтва про право власності); визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на будівлі і споруди, а саме на цілісні майнові комплекси за адресами: м. Стрий, вул. Болехівська, 26; м. Стрий, вул. Болехівська, 26а; м. Стрий вул. Крива, 20.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усе майно Комбінату та у подальшому Корпорації перебувало у власності держави, при цьому було закріплено за цими державними підприємствами на праві господарського відання, тобто без права розпорядження. Рішенням-1, прийнятим Відповідачем-1, за Корпорацією оформлено право власності на будівлі і споруди, а саме на зазначені цілісні майнові комплекси, а Рішенням-2 внесено зміни у попереднє Рішення-1 в частині посилання на додатки № 1, № 2 та № 3 щодо найменувань будівель та споруд. На підставі вказаних Рішень змінено форму власності нерухомого майна, що перебувало у господарському віданні Комбінату, а в подальшому Корпорації, спірне майно незаконно вибуло з власності держави за відсутності рішення уповноваженого органу про зміну правового режиму та форми власності цього майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 29.05.2018 Господарський суд Львівської області ухвалив позовну заяву Прокурора та додані до неї документи із заявою № 05/1-316вих-18 від 18.05.2018 (вх. № 17903/18 від 21.05.2018) з доданими до неї документами повернути заявнику.

4. Ухвала суду мотивована тим, що із заяви Прокурора про усунення недоліків позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що недоліки, про необхідність виправлення яких зазначено в ухвалі Господарського суду Львівської області від 08.05.2018, усунуто не у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 20.08.2018 Львівський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Прокурора задовольнив, ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2018 скасував, справу передав на розгляд до Господарського суду Львівської області.

6. Постанова суду мотивована тим, що, враховуючи положення статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у місцевого господарського суду була можливість розглянути справу на підставі наявних доказів, а в разі необхідності витребувати їх оригінали для огляду в судовому засіданні від Відповідачів та Третьої особи-2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 21.09.2018 Корпорація (Скаржник) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2018, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.05.2018 залишити в силі.

8. 10.12.2018 Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

9. Всупереч частині дев'ятій статті 80 та статті 164 ГПК України разом з позовною заявою Скаржнику не було надіслано повідомлення про звернення Прокурора до суду та доказів їх відправлення (пункти 8, 9 додатків).

10. Заява про усунення недоліків, яка надійшла Скаржнику, оформлена з порушенням вимог статті 80 ГПК України, оскільки до неї не додано жодного додатку.

11. Статтею 42 ГПК України надано право ознайомлюватися з матеріалами справи, тоді як частиною першою статті 172 ГПК України встановлено обов'язок надіслати учасникам справи її копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.

12. Заявник також не подав до позовної заяви та заяви про усунення недоліків письмових доказів в оригіналах чи у засвідчених копіях, а також не подав клопотання про витребування документів, тому суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву.

13. Заявник, звертаючись до суду з вимогами про скасування рішень Відповідача-1, скасування свідоцтв про право власності на цілісний майновий комплекс та визнання права державної власності, вирішив питання, що є виключною компетенцією Кабінету Міністрів України та протиправно перебрав на себе функції Міністерства юстиції України.

Доводи Прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. Прокуратурою області завірені у встановленому порядку копії з документів, що видані (виготовлені) прокуратурою області, як це передбачено пунктом 9.8.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.04.2016 № 103 (далі - Інструкція).

15. Враховуючи, що вся документація, пов'язана із прийняттям оскаржуваних актів щодо реєстрації права власності на майно, виготовлялась Відповідачами та наявна у них, надати відповідні оригінали чи засвідчені їх копії органи прокуратури не мають можливості та не уповноважені законом.

16. На виконання вимог частини п'ятої статті 91 ГПК України Прокурор повідомив про відсутність у нього оригіналів письмових доказів, наданих в копіях.

17. Враховуючи положення статей 75 - 79 ГПК України у суду була можливість розглянути справу на підставі наданих доказів, а в разі необхідності витребувати їх оригінали для огляду.

18. Ухвала суду від 08.05.2018 є належним чином виконаною, тому є всі підстави для відкриття провадження у справі відповідно до статті 176 ГПК України.

19. Необґрунтованим є посилання Скаржника на відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави як на підставу повернення позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки з цих підстав позов не повертався.

Позиція Верховного Суду

20. Відповідно до пунктів 4, 5, 8 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

21. Статтею 164 ГПК України визначено документи, які додаються до позовної заяви, згідно з частинами другою, четвертою якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

22. Згідно з положеннями частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

23. Приймаючи ухвалу від 08.05.2018 ухвалу про залишення без руху позовної заяви, поданої Прокурором, суд першої інстанції виходив з того, що:

- до позовної заяви долучено документи у незасвідчених копіях, отже відповідно до статей 91, 164 ГПК України до позовної заяви не долучено належних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- у прохальній частині зазначено цілісні майнові комплекси без індивідуально визначених ознак, не визначено площ кожного, його вартості, не вказано до якого підприємства, структурного підрозділу віднесено кожний майновий комплекс; не визначено які саме будівлі та споруди, із зазначенням їх площі та ідентифікаційних номерів, їх вартості відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини третьої, статті 162 ГПК України;

- у прохальній частині Прокурор просить скасувати свідоцтва про право власності, однак всупереч частині четвертій статті 164 ГПК України копій та/або оригіналів цих документів до позовної заяви не додав, клопотання про їх витребування не заявив;

- встановлено, що згідно з даними інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" не підтверджується зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету;

- всупереч пункту 8 частини третьої статті 162 ГПК України Прокурором не зазначено про наявність у нього чи в іншої особи оригіналів документів, які ним подано у копіях.

24. На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність подання Прокурором належним чином оформлених доказів відповідно до статті 91 ГПК України та у встановленому чинним законодавством порядку; надання доказів зарахування сплаченого судового збору до державного бюджету; письмового визначення індивідуальних ознак цілісних майнових комплексів із зазначенням площ та вартості кожного, вказавши до якого підприємства/структурного підрозділу віднесено кожний майновий комплекс та вказавши які саме будівлі та споруди, із зазначенням їх площ (ідентифікаційних номерів), вартості, входять до цих цілісних майнових комплексів; надання документального обґрунтування позовної вимоги щодо визнання права власності саме на цілісні майнові комплекси, копії письмової інформації надіслати учасникам справи, докази надіслання долучити до матеріалів справи; надати суду Свідоцтва про право власності; подати письмову інформацію про наявність у Прокурора чи іншої особи оригіналів документів, які ним подані у незасвідчених копіях.

25. За частиною четвертою статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

26. Повертаючи позовну заяву відповідно до зазначеної норми, суд першої інстанції зазначив про те, що Прокурор не подав до позовної заяви та заяви про усунення недоліків позовної заяви письмових доказів в оригіналах або засвідчених копіях відповідно до статті 91 ГПК України, не подав клопотання про витребування документів, пославшись на те, що в Прокуратурі Львівської області відсутні оригінали письмових доказів, які надані в копіях та відповідно до вимог пункту 6 статті 91 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Також в заяві Прокурор зазначив, що ним завірені у встановленому порядку копії з документів, що видані (виготовлені) прокуратурою області, як це передбачено пунктом 9.8.1 Інструкції.

27. Відповідно до приписів частини другої статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

28. За положеннями частин четвертої - п'ятої вказаної статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

29. Суд першої інстанцій підставно послався на необхідність засвідчення письмових доказів, поданих до господарського суду, відповідно до порядку засвідчення копій документів, передбаченого пунктом 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

30. Зазначені вимоги є загальними і розповсюджуються на письмові докази, подані прокурором як учасником господарського процесу, так і іншими учасниками справи.

31. При цьому посилання Прокурора на те, що ним засвідчені копії документів відповідно до Інструкції є неналежним, оскільки є внутрішнім документом, а її положення встановлюють загальні правила документування діяльності прокуратури України, однак не визначають вимог до засвідчення документів, які подаються до суду.

32. Разом з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, до листа про усунення недоліків, на виконання ухвали суду від 08.05.2018, додано примірники письмових доказів, які засвідчені належним чином, а саме: оригінали інформацій Ради від 17.11.2017 №3.7/65-2 та від 27.11.2017 №3.7/65-2 щодо оскаржуваних рішень виконавчого комітету Стрийської міської ради з додатками в копіях (в тому числі належним чином завірені відповідальною особою загального відділу виконавчого комітету Стрийської міської ради ОСОБА_1 копії рішень №40 від 23.02.2012 та №146 від 21.06.2012 (з додатками (№ №1, 2, 3) та заяви філії Третьої особи-2) на 44 арк.; оригінал інформації БТІ від 17.11.2017 №2645 з належним чином завіреними відповідальним працівником БТІ ОСОБА_2 копіями документів реєстраційних справ на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресами: м. Стрий, вул. Болехівська, 26, вул. Болехівська, 26а та вул. Крива 20 (зокрема, реєстраційної справи на будівлі і споруди за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 26 (прошито, пронумеровано та скріплено печаткою установи на 82 арк.); реєстраційної справи на нежитлову будівлю за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська 26а (прошито, пронумеровано та скріплено печаткою установи на 76 арк.); реєстраційної справи на нежитлові будівлі та споруди за адресою: м. Стрий, вул. Крива, 20 (прошито та пронумеровано та скріплено печаткою установи на 76 арк.); оригінал листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 29.12.2017 №11357/0/2-17 на 1 арк.; оригінал листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.02.2018 №37-27-15/6898 з додатками, в належним чином завірених начальником відділу департаменту контролю апарату №1 ОСОБА_3 копіях, на 78 арк. Вказані обставини спростовують аргументи Скаржника (пункт 12) про ненадання оригіналів або засвідчених копій до позову та заяви про усунення недоліків.

33. Доводи Скаржника (пункти 9,10) про те, що з примірником позовної заяви Прокурором не було надіслано усіх додатків, а примірник заяви про усунення недоліків надійшов до Скаржника без додатків, тому ці заяви оформлені з порушенням вимог статей 80, 164 ГПК України, Суд відхиляє, оскільки відповідні обставини не були підставою залишення позову без руху.

34. При цьому Суд погоджується з посиланням Скаржника (пункт 11) на те, що наявність в учасника справи права ознайомитись з матеріалами справи відповідно до статті 42 ГПК України, не звільняє особу, яка звертається з позовом, від обов'язку надіслати іншим учасникам справи копії цієї заяви та копії доданих до неї документів.

35. Відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною третьою цієї статті передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

36. Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

37. Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

38. При цьому, на підставі доказів, які не відповідають встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України, не можуть бути достовірно встановлені наявність або відсутність певних обставини (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, тому ці докази не приймаються судом до уваги.

39. Водночас, варто зауважити, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, відповідно до частини четвертої статті 74 ГПК України.

40. За наведених обставин після подання Прокурором заяви про усунення недоліків, до якої були додані як належним чином засвідчені докази, так і докази, що не були засвідчені, але щодо яких Прокурор зазначив про відсутність їх оригіналів, а також висловив незгоду з необхідністю засвідчення письмових доказів, поданих до суду, відповідно до "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості порушити провадження у справі та розглянути її, надавши оцінку наявним ній, а також поданим під час розгляду справи доказам відповідно до статті 86 ГПК України, прийнявши до уваги лише ті докази, на підставі яких підлягають встановленню дійсні обставини справи.

41. Доводи Скаржника (пункт 13) про відсутність підстав для звернення Прокурора у цій справі не приймаються Судом до уваги, оскільки ці обставини судами не встановлювались та не були підставою прийняття оскаржуваної постанови.

42. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для повернення позовної заяви, у зв'язку з чим оскаржувана постанова зміні чи скасуванню не підлягає, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

43. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати із сплати судового збору покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 у справі № 914/809/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак