ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 905/446/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат"

на ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 (суддя Харакоз К.С.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 (колегія суддів: Россолов В.В., Хачатрян В.С., Шутенко І.А.,)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння")

до Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" (далі - ПрАТ "ВАВК")

про стягнення 28 839 520,37 грн,

СУТЬ СПОРУ

1. Суди попередніх інстанцій вжили заходів забезпечення позову, що полягають в накладенні арешту на: 1) грошові кошти відповідача - в межах ціни позову; 2) його майно - в межах ціни позову.

2. Відповідач звернувся з касаційною скаргою на вказані рішення судів попередніх інстанцій та просить ухвалити нове - про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких міркувань.

Історія справи

4. ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "ВАВК" про стягнення 28 839 520,37 грн.

5. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 08.12.2020 №ПГ-С/21-001/01 з додатковими угодами до нього, в частині оплати вартості отриманого газу за період січень-лютий 2022 року.

6. 03.06.2022 до суду надійшла заява ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно та грошові кошти, що належать ПрАТ "ВАВК", та знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 28 839 520,37 грн.

7. Позивач наголошував на тому, що:

? відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе грошові зобов`язання за договором постачання природного газу від 08.12.2020 №ПГ-С/21-001/01 та залишив без відповіді неодноразові вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 28 839 520,37 грн за вказаним договором; відповідач не звертався до позивача щодо узгодження порядку погашення вказаної заборгованості та не вчиняє будь-яких дій щодо мінімізації (часткового виконання) прострочених грошових зобов`язань; від відповідача не надходило будь-яких повідомлень про неможливість виконання зобов`язань з будь-яких об`єктивних (незалежних від нього) причин;

? обґрунтуванням потенційної неможливості виконання в подальшому рішення суду (у разі задоволення позову) є об`єктивні негативні фактори щодо потенційної платоспроможності відповідача; відповідно до установчих документів, статутний фонд відповідача складає 3 026 730,00 грн; чистий прибуток за результатами 2021 року склав 5 877 000,00 грн; за наявною загальнодоступною інформацією (https://opendatabot.ua/c/00191721), станом на 01.01.2022, у відповідача існує податковий борг у розмірі 2 657 385,65 грн; такі фінансові показники дають підстави вважати про потенційну неможливість виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань; наявні підстави вважати, що, з огляду на активні бойові дії за місцезнаходженням відповідача (Волноваський район Донецької області), його господарська діяльність може бути зупинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача;

? вказані обставини свідчать про свідоме протиправне ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого протягом січня-лютого 2022 року газу та є підставами вважати, що відповідач не здійснюватиме погашення існуючої простроченої заборгованості;

? непогашення відповідачем вказаної заборгованості негативно впливає на фінансовий стан позивача; вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача є оптимальним та співмірним способом захисту прав позивача з огляду на предмет та підстави позовних вимог, оскільки накладення арешту на майно / грошові кошти в межах суми позовних вимог у разі задоволення позову дасть можливість реально виконати рішення суду та відновити порушені майнові права позивача, та лише обмежить відповідача у користуванні та розпорядженні ліквідним майном.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Господарський суд Донецької області ухвалою від 06.06.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022, заяву ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову задовольнив; вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПрАТ "ВАВК", в межах суми позову - 28 839 520,37 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, р/р НОМЕР_1 в ПАО "ПУМБ", РЦ в м. Маріуполь; вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ПрАТ "ВАВК" в межах суми позову - 28 839 520,37 грн.

9. Рішення судів попередніх інстанцій мотивоване, зокрема, таким:

- проведення активних бойових дій за місцезнаходженням відповідача може спричинити тимчасову або повну затримку господарської діяльності останнього, що, в свою чергу, може вплинути на його фінансовий стан та платоспроможність; в умовах воєнного стану та з огляду на проведення активних бойових дій у місцезнаходженні відповідача, зокрема його виробничих потужностей, існує реальна загроза знищення / розкрадання майна, що належить відповідачу на праві власності, а також існує ймовірність зменшення грошових активів, за рахунок яких можуть бути задоволені позовні вимоги, що, в свою чергу, може суттєво ускладнити виконання рішення суду у майбутньому;

- існує прямий зв`язок між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову; предметом позовних вимог є, зокрема, стягнення грошових коштів з відповідача; запропоновані позивачем заходи забезпечення позову також стосуються коштів відповідача - як накладення арешту на кошти, так і на все майно відповідача;

- обрані заходи забезпечення не кореспондуються із позовними вимогами про стягнення заборгованості, а містять виключно вимоги щодо накладення арешту на кошти та майно відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, що, у свою чергу, обмежує виключно право розпорядження такими коштами та майном і жодним чином не позбавляє коштів і майна чи права володіння ними;

- арештованими є лише кошти на суму в межах ціни позову, що не може заважати нормальному функціонуванню підприємства та вільному використанню інших коштів на відповідному банківському рахунку, які перевищують зазначену суму; заходи забезпечення позову є тимчасовими;

- застосовані судом заходи забезпечення позову жодним чином не порушують інтересів відповідачів та інших осіб, та в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача, є адекватними і пов`язаними з предметом спору.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

10. 27.07.2022 ПрАТ "ВАВК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022, у якій просить їх скасувати ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

11. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник зазначає, що рішення суддів попередніх інстанцій є незаконними й такими, що ухвалені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суди необґрунтовано, на підставі неналежних доказів, наданих позивачем, дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог заявника про забезпечення позову, чим порушили положення ст.136 ГПК та гарантії, визначені ст.41 Конституції України та ст.319 Цивільного кодексу України, згідно яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

- суди порушили принцип змагальності сторін, встановлений ст.29 Конституції України та ст.13 ГПК, що гарантує змагальність сторін та свободу в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; головним доводом був визнаний факт проведення активних бойових дій на території, де знаходиться відповідач;

- суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань протягом періоду, що передував тому, за який виникла заборгованість, відсутності податкового боргу у відповідача, укладення договорів оренди земельних ділянок та нерухомого майна, які не перебувають під обтяженнями та наявності у нього основних засобів на балансі станом на 01.06.2022, первинна вартість яких складає 184 457 тис. грн, у тому числі будинки та споруди - 261 695 тис. грн, машини та обладнання - 95 819 тис. грн, транспорті засоби - 9 284 тис. грн;

- суди порушили принцип співмірності заходів забезпечення позову, встановлений ч.4 ст.137 ГПК; неспівмірність полягає у фактичному подвоєнні заявленої позивачем до стягнення суми внаслідок арешту як майна відповідача в межах суми стягнення, так і його коштів на рахунках у такому ж розмірі.

12. Скаржник у касаційній скарзі також посилається на висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

13. 15.09.2022 до Верховного Суду від ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

14. У відзиві зазначає:

- факти свідчать про реальне ухилення відповідача та відмову від виконання своїх зобов`язань перед позивачем;

- суд надав оцінку обґрунтуванням позивача щодо потенційної неможливості виконання в подальшому рішення суду (в разі задоволення позову) саме з огляду на об`єктивні негативні фактори щодо потенційної платоспроможності відповідача;

- вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача є оптимальним та співмірним способом захисту прав позивача з огляду на предмет та підстави позовних вимог;

- накладення арешту на майно та кошти не є фактичним їх стягненням на користь позивача та позбавленням прав на них відповідача; такий спосіб зумовить тільки тимчасове обмеження відповідача щодо користування та розпорядження ліквідним майном;

- касаційна скарга не містить належних та достатніх обґрунтувань та доказів, які спростовують як доводи позивача, так і викладені в ухвалі та постанові обґрунтування застосування заходів забезпечення позову;

- відповідач не довів факт наявності грошових коштів на банківських рахунках у сумі 28 839 520,37 грн, не спростував відсутність ризиків зникнення або пошкодження майна у сумі ціни позову, не обґрунтував яким чином вжиття заходів забезпечення позову перешкоджає здійсненню його господарської діяльності або може спричинити негативні наслідки для нього чи інших осіб;

- відповідач сам зазначає про обмеження його функціонування з огляду на проведення бойових дій на території Волноваського району Донецької області;

- суди попередніх інстанцій надали чітке обґрунтування щодо правомірності та співмірності заходів забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

15. Верховний Суд ухвалою від 06.09.2022 відкрив касаційне провадження у справі №905/446/22, розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 28 839 520,37 грн.

17. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, суди попередніх інстанцій виходили із того, що існує прямий зв`язок між запропонованими заходами забезпечення позову і предметом позову, такі заходи обмежують виключно право розпорядження коштами та майном і жодним чином не позбавляють права володіння ними, застосовуються в межах суми заявлених позовних вимог та є тимчасовими.

18. В касаційній скарзі ПрАТ "ВАВК" зазначає, що суди необґрунтовано, на підставі неналежних доказів, дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог про забезпечення позову, порушили принцип змагальності сторін щодо надання ними доказів та доведення їх переконливості, а головним доводом був визнаний факт проведення активних бойових дій на території, де знаходиться відповідач.

19. Верховний Суд відхиляє вказані доводи скаржника та частково погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з таких мотивів.

20. Згідно зі ст.136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 ГПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

21. Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується. 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

22. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

23. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

24. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

25. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

26. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

27. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

28. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).

29. Верховний Суд звертає увагу, на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном), свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

30. За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

31. Скаржник стверджує про недослідження, зокрема, обставин належного виконання ним договірних зобов`язань протягом періоду, що передував тому, за який виникла заборгованість, відсутності заборгованості перед бюджетом, наявності у нього основних засобів на балансі станом на 01.06.2022 (первинна вартість яких складає 184 457 тис. грн, у тому числі будинки та споруди - 261 695 тис. грн, машини та обладнання - 95 819 тис. грн, транспорті засоби - 9 284 тис. грн), які свідчать про відсутність підстав, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову у справі.

32. Суди попередніх інстанцій, із посиланням на загальновідому обставину - факт проведення активних бойових дій на території, де знаходиться відповідач (Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка), погодилися із доводами позивача щодо того, що такі обставини можуть спричинити тимчасову або повну затримку господарської діяльності відповідача, що, в свою чергу, може вплинути на його фінансовий стан та платоспроможність; з огляду на проведення активних бойових дій у місцезнаходженні відповідача існує реальна загроза знищення / розкрадання майна, що належить відповідачу на праві власності, а також існує ймовірність зменшення його грошових активів.

33. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч.3 ст.75 ГПК).

34. Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку, що майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення на підставі загальновідомої обставини проведення активних бойових дій на території, де знаходиться відповідач (його майно).

35. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про те, що застосовані заходи забезпечення позову не матимуть своїм наслідком створення перешкод в господарській діяльності відповідача.

36. Як було зазначено, саме відповідач повинен довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, а, зокрема, й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

37. Обставини, на які посилається відповідач, і які, на його думку залишилися недослідженими, зокрема про наявність у нього основних засобів на балансі та їх обсяг, не доводять тверджень про блокування його діяльності, унеможливлення виплати заробітних плат, інших виплат працівникам та значний негативний вплив на його фінансово-економічну діяльність.

38. Висновок судів попередніх інстанцій про існування прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову відповідає висновкам Верховного Суду, зокрема, викладеним у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

39. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

40. Згідно зі ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

41. Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили наявність прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози знищення / розкрадання майна відповідача та / або зменшення його грошових активів та те, що такі заходи не матимуть своїм наслідком створення перешкод в господарській діяльності відповідача, та дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

42. Відповідач протилежного не довів; не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій також доводи касаційної скарги, які переважно зводяться спонукання здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст.300 ГПК.

43. Не знайшли свого підтвердження доводи про невідповідність таких висновків висновкам, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

44. Окрім цього, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій порушили принцип співмірності заходів забезпечення позову, встановлений ч.4 ст.137 ГПК; неспівмірність полягає у фактичному подвоєнні заявленої позивачем до стягнення суми внаслідок арешту як майна відповідача, в межах суми стягнення, так і його коштів на рахунках у такому ж розмірі.

45. Верховний Суд погоджується із вказаним аргументом скаржника.

46. Частина 4 ст.137 ГПК передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

47. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

48. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (постанова Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

49. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

50. Як вбачається із резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 06.06.2022, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, суд дійсно застосував заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти, що належать ПрАТ "ВАВК", в межах суми позову 28 839 520,37 грн, так і на майно, яке належить ПрАТ "ВАВК", в межах суми позову 28 839 520,37 грн.

51. Господарський суд Донецької області конкретизував обсяг (суму) щодо накладеного ним арешту як на грошові кошти (абз.2 резолютивної частини) так й на майно відповідача (абз.3 резолютивної частини) - по 28 839 520,37 грн.

52. За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать ПрАТ "ВАВК", і які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах для задоволення вимог про стягнення 28 839 520,37 грн, доцільно було накласти арешт на майно ПрАТ "ВАВК" саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

53. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, однак, не врахувавши вимог щодо співмірності таких заходів (або неналежно конкретизувавши вжиті заходи забезпечення позову), дійшли помилкового висновку про накладення арешту і на грошові кошти в межах загальної ціни позову (28 839 520,37 грн), і на майно відповідача у такому ж обсязі (28 839 520,37 грн), фактично арештувавши грошові кошти та майно на загальну суму, що удвічі перевищує ціну позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

55. Згідно зі ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

56. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні, шляхом викладення її резолютивної частини у новій редакції.

Розподіл судових витрат

57. Зважаючи на висновок Верховного Суду про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, однак в загальному розмірі ціни позову 28 839 520,37 грн, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №905/446/22 змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:

"Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.06.2022 у справі №905/446/22 змінити, виклавши абзаци 1-3 її резолютивної частини у такій редакції:

"Заяву Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, р/р НОМЕР_1 в ПАО "ПУМБ", РЦ в м. Маріуполь та на майно, яке належить Приватному акціонерному товариству "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" в межах суми позову 28 839 520,37 грн (двадцять вісім мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень 37 копійок)."

В іншій частині Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.06.2022 у справі №905/446/22 залишити без змін."

3. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №905/446/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко