ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/3191/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Огороднік К. М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М. ;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Новіков Я. А.

ліквідатор - арбітражний керуючий Потупало Н. І.

заявника - адвокат Гурський О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Верховця А. А.- головуючого, Доманської М. Л., Пантелієнка В. О.

від 02.02.2021

у справі № 910/3191/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласерта"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 порушено провадження у справі у справі №910/3191/20 за заявою ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" про банкрутство про банкрутство ТОВ "Ласерта".

2. Постановою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 визнано боржника банкрутом.

3.04.08.2020 від арбітражного керуючого Потупало Н. І. надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

5. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у цій справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 910/3191/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено заяву арбітражного керуючого про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_1 у зв'язку з доведенням до банкрутства та приховуванням стійкої фінансової неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласерта".

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7.20.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від
20.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
02.02.2021 у справі № 910/3191/20, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/3191/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Погребняка В. Я., судді - Васьковського О. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.02.2021.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я. від 01.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/3191/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від
20.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
02.02.2021 та призначено розгляд вказаної касаційної скарги на 23.03.2021 о 10:45 год.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.03.2021 № 29.3-02/559 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Погребняка В. Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/3191/20.

11. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від
19.03.2021, справу № 910/3191/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 20.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2021 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_1 від
20.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
02.02.2021 у справі № 910/3191/20, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, суддів: Васьковського О. В, Огородніка К. М. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

13. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

14.1 Позиція суду апеляційної інстанції про наявність критичних показників та ознак приховування та доведення до банкрутства є надуманою та помилковою.

14.2 У матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про отримання боржником попередньої оплати на суму близько 7 млн. грн.

14.3 Суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови взяв за основу докази які не були наявні в матеріалах справи або були долучені у порушення вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема копій судових рішень та договору поставки паркетної продукції від 25.05.2018 № 25/05.

14.4 Суд апеляційної інстанції 08.12.2020 та 21.12.2020 виходив до нарадчої кімнати та продовжував розгляд справи шляхом перенесення розгляду на інший термін, при цьому після виходу до нарадчої кімнати не ухвалювалися будь-які процесуальні рішення, чим порушено норми процесуального закону.

15. Представник скаржника в судовому засіданні 23.03.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. Ліквідатором боржника подано відзив на касаційну скаргу в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувану постанову без змін.

17. Ліквідатор та представник заявника в судовому засіданні 23.03.2021 заперечили проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, ліквідатора, представника заявника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

19. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

20. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" набрав чинності 08.02.2020.

21. Прикінцевими та перехідними положеннями Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

22. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

25.1 25.05.2018 між ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" та ТОВ "ЛАСЕРТА" було укладено договір поставки № 25/05, за умовами якого ТОВ "ЛАСЕРТА" (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність паркетну продукцію (п. 1.1. Договору), що виготовляється із природнього матеріалу "натуральна деревина" (п. 1.1.3.

Договору) і комплектуючі (п. 1.2. Договору), а Покупець - ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виготовлений та поставлений у строк Товар (1.3. Договору). Відповідно до п. 2.3. Договору постачальник здійснює виготовлення та поставку Товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту отримання від Покупця авансового платежу, що передбачений Договором. 30.05.2018 платіжним дорученням № 312 ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" здійснило оплату авансового платежу у сумі 3 157 478 грн. 40 коп., що становив 80% від загальної вартості цього Договору. Незважаючи на оплату авансового платежу ТОВ "ЛАСЕРТА" товар поставлено не було. 90 денний строк виготовлення та поставки Товару, з урахуванням оплати авансового платежу 30.05.2018 та умов Договору поставки закінчився 28.08.2018.06.02.2019 ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" звернулося до ТОВ "ЛАСЕРТА" з претензією щодо виконання зобов'язань за Договором поставки № 25/05 від 25.05.2018, яка була отримана особисто ОСОБА_1 08.02.2019 проте, незважаючи на отримання претензії Товар поставлено так і не було. Відповідно до п. 8.4. договору поставки у випадку, якщо Постачальник порушить умови п. 2.3. цього договору більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору, шляхом направлення Постачальнику відповідного письмового повідомлення з вказівкою дати припинення Договору, при цьому Постачальник зобов'язаний здійснити повернення авансового платежу протягом 5 (п'яти) банківських днів. При цьому Покупець звільняється від відшкодування збитків Постачальнику, завданих такою відмовою. 14.02.2019 (через 170 календарних днів) ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" прийняло рішення відмовитися від Договору поставки та заявило ТОВ "ЛАСЕРТА" вимогу повернути суму оплаченого авансового платежу у розмірі 3 157 478 грн. 40 коп. водночас, кошти поверненні не були. Пунктом 8.3 Договору поставки передбачено, що у випадку порушення Постачальником строку виготовлення та поставки Товару, Покупець вправі стягнути з Постачальника штраф у розмірі 19 734 грн. (дев 'ятнадиять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 24 копійки) за кожен день прострочення. Рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 13.06.2019 у справі №09/19 позовну заяву ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" задоволено. Стягнуто з ТОВ "ЛАСЕРТА" на користь ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" 6 776 905 грн 86 коп., та витрати по оплаті третейського збору у розмірі 23 950 грн 00 коп.

25.2 21.12.2018 між ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" та ТОВ "ЛАСЕРТА" було укладено договір підряду № 211218/м (далі по тексту Договір), за умовами якого ТОВ "ЛАСЕРТА" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи по настілці паркетної підлоги в приміщеннях № 1.02 та № 2.01-2.10, що розташовані в Будівлі IQ business center, Печерський район, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, поверх 19 із продукції, яка є власністю Замовника ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" відповідно до умов Договору поставки № 25/05 від 25.05.2018 (п. 1.1. Договору), а також Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Підпунктом 2.1.1. Договору встановлено, що підрядник має право розпочати виконання Робіт після отримання від Замовника авансового платежу. А, згідно п. п.
2.2.2. Договору підрядник зобов'язаний виконати Роботи за цим Договором у строк відповідно до умов Додатку № 2 - План-графік виконання робіт. Авансовий платіж, відповідно до п. 4.2.1. Договору сплачується Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Підрядника рахунку на оплату авансу, у розмірі 70% від загальної вартості Договору. 21.12.2018 платіжним дорученням № 894 ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" здійснило оплату ТОВ "ЛАСЕРТА" авансового платежу у сумі 520 000 грн. . що є більше ніж 70% від загальної вартості Договору. ТОВ "ЛАСЕРТА" не виконало взяті на себе зобов'язання за Договором підряду, що призвело до порушення строків виконання Робіт за Планом - графіком виконання робіт (Додаток № 2 Договору). 06.02.2019 ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" зверталося до ТОВ "ЛАСЕРТА" з претензією щодо належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за Договором підряду № 211218/м від 21.12.2018 проте, незважаючи на ознайомлення із вказаною претензії роботи виконані так і не були. Пунктом 6.1.

Договору встановлено, що майнова відповідальність Сторін випливає з невиконання або неналежного виконання зобов'язань, прийнятих на себе за Договором, визначається відповідно до норм чинного законодавства України з урахуванням умов Договору. Відповідно до положення п. 6.2. Договору у випадку, якщо виконання зобов'язань Підрядником буде прострочена більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору, шляхом направлення Підряднику відповідного письмового повідомлення з вказівкою дати припинення Договору, при цьому, Підрядник зобов'язаний повернути Замовнику суму авансового платежу, протягом 5 (п'яти) банківських днів. Окрім того, Підрядник зобов'язаний сплатити на вимогу Замовника штраф у розмірі 1 % (один) від загальної вартості простроченого зобов'язання, за кожний день затримки в виконанні своїх зобов'язань. 22.03.2019 ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" у зв'язку з порушенням ТОВ "ЛАСЕРТА" строків виконання робіт, визначених підпунктом 6.2. Договору більше ніж на 10 (десять) календарних днів відмовилося від Договору підряду №211218/м від 21.12.2018 з вимогою до ТОВ "ЛАСЕРТА" повернути ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" суму оплаченого авансового платежу у розмірі 520
000 грн., яку ТОВ "ЛАСЕРТА" виконано не було. Рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 13.06.2019 у справі №14/19 позовну заяву ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" задоволено. Стягнуто з ТОВ "ЛАСЕРТА" на користь ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" 1 004 915 грн 32 коп., та витрати по оплаті третейського збору у розмірі 10 199 грн 15 коп.

25.3 В свою чергу керівником - засновником підприємства ОСОБА_1 було подано до органів ДПС завідомо неправдиву фінансову звітність, згідно якої підприємство є прибутковим та укладено ще декілька договорів купівлі-продажу товарів та отримано попередню оплату за виконання цих договорів на загальну суму близько 7 млн. грн., які станом на дату порушення справи про банкрутсво не виконані.

25.4 Також, під час проведення процедури розпорядження майном було встановлено, що паном ОСОБА_1, було укладено договори від імені ТОВ "Ласерта" з фізичними особами, які в подальшому сплачували грошові кошти за товар в готівковій формі.

25.5 В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься справи за позовами інших фізичних осіб до ТОВ "Ласерта" та безпосередньо до ОСОБА_1 про стягнення коштів за не поставлення паркетної дошки, а саме:

25.5.1 Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2018 У справі №755/13618/18 позов ОСОБА_2 до ТОВ "Ласерта" про захист прав споживача задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу № 04/10 від 31.10.2016, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Ласерта ". Стягнуто з ТОВ "Ласерта" на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором купівлі-продажу № 04/10 від 31.10.2016, що є попередньою оплатою товару, у розмірі 827 500,00 грн., що станом на 03.09.2018 року еквівалентно 25 000,00 євро, та неустойку у розмірі 77 233,33 грн., а всього на загальну суму 904 733 (дев'ятсот чотири тисячі сімсот тридцять три)
гривні 33 копійки. Стягнуто з ТОВ "Ласерта" в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. та 8 810,00 грн., а всього на загальну суму 9 514 (дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 80 копійок.

25.5.2 Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2019 у справі № 755/4059/19 позов ОСОБА_3 до ТОВ "ЛАСЕРТА" про розірвання договору та стягнення заборгованості задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу №20/06 від
20.06.2018, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "ЛАСЕРТА" в особі директора. Стягнуто з ТОВ "ЛАСЕРТА" на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором купівлі-продажу № 20/06 від 20.06.2018 у розмірі 193 798,56 грн. та неустойку у розмірі 64 599,52
грн., а всього суму 258 398 (двісті п'ятдесят вісім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 08 коп.

25.5.3 Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2019 у справі № 755/12000/19 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму авансового внеску 35 400,00 грн., індекс інфляції у розмірі 4 920,00 грн., три процента річних від простроченої суми у розмірі 992,17 грн. та суму судового збору у розмірі 768,40
грн., а всього 42 080 (сорок дві тисячі вісімдесят) грн. 57 коп.

25.5.4 Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02.08.2019 у справі №760/3958/19 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 336 807,59 грн.

25.6 На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 та Кодексу України з процедур банкрутства розпорядником майна було проведено аналіз фінансового стану ТОВ "Ласерта" за результатами проведення фінансового аналізу було встановлено наступне:

25.6.1 До початку проведення аналізу було виявлено невідповідність даних у фінансовій звітності ТОВ "Ласерта", а саме показники на кінець періоду за 2017 рік не співпадають з показниками на початок періоду 2018 року. Під час аналізу показники на кінець 2017 року були враховані з балансу за 2018 рік на початок звітного року.

25.6.2 Методикою визначено, що від'ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

25.6.3 Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початок і наприкінці звітного періоду присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного періоду менші за їхні нормативні значення - 1.0-0,1 відповідно. Якщо наприкінці звітного періоду хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує його нормативне значення або протягом звітного періоду спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство. Вказані коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан, не перевищують їх номінальних значень та не мають тенденцію до зростання, тобто присутні ознаки критичної неплатоспроможності.

25.6.4 При цьому, у відповідності до Методики, якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

За підсумками останнього звітного періоду (31.12.2018 року) господарська діяльність ТОВ "Ласерта" збиткова, збиток складає 518,7 тис. грн., а коефіцієнт покриття менший за 1,0 - це дає підстави вважати неплатоспроможність ТОВ "Ласерта" надкритичною. Фінансовий стан ТОВ "Ласерта" характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

25.6.5 В діяльності ТОВ "Ласерта" не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства, оскільки рішення суду про порушення справи про банкрутство було прийнято за заявою кредитора, а не за заявою службових осіб підприємства-боржника, а також в результаті проведеного аналізу встановлено, що за аналізований період були присутні всі ознаки критичної неплатоспроможності, тобто фактичний коефіцієнт покриття був менший за одиницю.

25.6.6 На підставі погіршення показників забезпечення зобов'язань боржника всіма його активами, забезпечення зобов'язань боржника його оборотними активами та повної відсутності (від'ємне значення) чистих активів на підприємстві, вбачаються ознаки дій з доведення до банкрутства, вчинених посадовими особами ТОВ "Ласерта" в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, що слугує підставою для притягнення відповідальних осіб боржника чи його засновників до субсидіарної відповідальності.

25.6.7 Під час аналізу наявності ознак дій з приховування банкрутства було виявлено викривлення інформації про фактичні показники фінансового стану підприємства, а саме невідповідність значень показників у фінансовій звітності за 2017 рік: показники на кінець періоду за 2017 рік не співпадають з показниками на початок періоду 2018 року, що є підставою для висновку про наявність ознак дій з приховування банкрутства.

25.6.8 Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства ТОВ "Ласерта" свідчать про такий стан підприємства, коли повний розрахунок з кредиторами є неможливим через надкритичний стан неплатоспроможності товариства та відсутність змоги відновлення платоспроможності.

25.6.9 З урахуванням проведеного аналізу вбачається неможливим відновлення платоспроможності ТОВ "Ласерта" та рекомендується вжиття заходів з погашення вимог кредиторів боржника, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, з застосуванням ліквідаційної процедури в межах справи про банкрутство.

25.7 Під час проведення процедури розпорядження майном було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 7 845 039,83 грн.

26. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що із поданих доказів та зокрема звіту складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична група "ПРІОРИТЕТ" за результатами проведення аналізу фінансово - господарської діяльності боржника на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, убачається наявність ознак неплатоспроможності боржника ще у звітному періоді який закінчувався 31.12.2018.

27. Відповідно до частин 1, 6 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній на момент виникнення неплатоспроможності, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому частин 1, 6 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частин 1, 6 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

28. Заява арбітражного керуючого Потупало Н. І. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника подана 04.08.2020, тобто після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, тому така заява підлягає розгляду в порядку передбаченому статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

29. Згідно частин 1,2 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

30. Відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

31. Таким чином, можна зробити висновок, що солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

32. Згідно статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2, 3, 4, 5 статті 13 Цивільного кодексу України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки встановлені законом.

33. Відповідно до статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

34. В свою чергу справу про банкрутство ТОВ "Ласерта" було порушено лише
19.05.2020 за заявою ініціюючого кредитора - ТОВ "Інвест Новація", а проведеним аналізом фінансово-господарського стану ТОВ "Ласерта" виявлено ознаки з доведення до банкрутства та приховування банкрутства.

35. Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що керівник ТОВ "Ласерта" не тільки не звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство починаючи з 31.12.2018, але й фактично приховував банкрутство підприємства.

36. З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини щодо погіршення показників забезпечення зобов'язань боржника всіма його активами, забезпечення зобов'язань боржника його оборотними активами та повної відсутності (від'ємне значення) чистих активів на підприємстві, наявність ознак дій доведення до банкрутства, вчинених посадовими особами ТОВ "Ласерта" в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, враховуючи встановлені фактичні обставини щодо того, що за підсумками останнього звітного періоду (31.12.2018 року) господарська діяльність ТОВ "Ласерта" збиткова, збиток складає 518,7 тис. грн., що характеризує неплатоспроможність ТОВ "Ласерта" як надкритичну, враховуючи не звернення, всупереч приписам частин 1, 6 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013, частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, керівника боржника до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство починаючи з 31.12.2018 до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ласерта", суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_1, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи в порядку частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

37. Також, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що предметом розгляду у цьому провадженні є саме дослідження можливості покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи.

38. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 14.1,14.2 цієї постанови) не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції, спростовуються зібраними по справі та дослідженими судом апеляційної інстанції доказами та фактично зводяться до намагання здійснити їх переоцінку та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

39. Аргументи скаржника (пункт 14.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

39.1 Згідно статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень". Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

39.2 Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

39.3 Згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

39.4 Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

39.5 З наведеного убачається відсутність порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції, в силу приписів вказаних норм закону, не був позбавлений можливості самостійно дослідити відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

39.6 Щодо тверджень скаржника про безпідставне залучення судом апеляційної інстанції до матеріалів справи копії договору поставки паркетної продукції № 25/05

від 25.05.2018 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що зміст вказаного договору був предметом дослідження під час розгляду Постійно діючим незалежним третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" справи № 09/19 за позовом ТОВ "ІНВЕСТ НОВАЦІЯ" до боржника. Окрім того, вимоги ініціюючого кредитора ґрунтувалися не на договорі поставки № 25/05 від
25.05.2018, а на наявності рішень третейського суду, ухвал Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та від 30.09.2019 про видачу наказів на виконання рішень третейського суду та самих наказів, копії яких були додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

39.7 Враховуючи наведене, сам по собі факт залучення копії договору поставки паркетної продукції № 25/05 від 25.05.2018 до матеріалів справи не впливає на характер спірних правовідносин та не встановлює нових фактичних обставин у цій справі.

40. Аргументи скаржника (пункт 14.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

40.1 Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду апеляційної скарги.

40.2 Частиною 9 зазначеної статті встановлено, що після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

40.3 Разом з тим, вказаною нормою процесуального закону не передбачено обов'язку суду апеляційної інстанції після виходу до нарадчої кімнати ухвалити рішення за результатами розгляду апеляційної скарги по суті, якщо за результатами обговорення всіх обставин конкретної справи в нарадчій кімнаті, колегія суддів дійде висновку про неможливість розгляду апеляційної скарги по суті в конкретному судовому засіданні з об'єктивних причин.

40.4 Щодо тверджень скаржника про те, що після виходу до нарадчої кімнати судом апеляційної інстанції не ухвалювалися будь-які процесуальні рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні ухвали Північного апеляційного господарського суду від
08.12.2020 та від 21.12.2020 про відкладення розгляду справи які оприлюднені в Реєстрі 14.12.2020 та 23.12.2020 відповідно.

41. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

42. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від
18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

43. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

44. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

46. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

47. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

48. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

49. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 20.02.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 910/3191/20 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 910/3191/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік