Більшість українських біженців у Німеччині сидять без роботи: названо причини

Більшість українських біженців у Німеччині досі не знайшли роботу. Як пише Bild, зараз у ФРН зареєстровано 1,1 млн біженців з України, з них 716 000 працездатного віку від 15 до 65 років. При цьому з них лише 113 000 мають офіційну роботу із соцпакетом і ще 36 000 частково зайняті.

"Таким чином частка працюючих українців - 21% від працездатних і 13,5% від загальної кількості", - підсумовує видання.

У коментарях Bild українські біженці називають різні причини свого безробіття. Деякі зазначають, що допомоги, які вони отримують від соціальної служби, "дуже хороші" і їх вистачає на життя.

Так, один із біженців обурився, що Німецький центр зайнятості пропонує лише "примітивну роботу з низькою зарплатою".

"Скажу чесно: воно того не варте! У мене немає мотивації для цього. Бо якщо працювати в Amazon чи інших фірмах за 8-9 євро на годину, то доведеться самому платити за оренду, електрику та воду. Тоді залишається занадто мало порівняно з 563 євро допомоги, яку я отримую на руки", - заявив він.

Українські жінки, які самі виховують дітей, зазвичай або чекають, доки дитина виросте достатньо, щоб віддати її в дитсадок, або намагаються знайти роботу на півставки.

Також багато хто вказує, що хоче спочатку вивчити німецьку мову.

"Я розумію, що думка суспільства і політиків у Німеччині змінилася і мені пора йти працювати. Але для цього мені потрібно спочатку по-справжньому вивчити німецьку. Поєднувати мовні курси та роботу складно", - зазначив ще один українець.

За даними соцопитування від Info Sapiens, економічне становище українських біженців за кордоном значно покращилося порівняно з травнем 2023 року. Так, кількість українців за кордоном, яким бракує грошей на їжу чи одяг, зменшилася на 10%. Крім того, значно зросла кількість українських біженців, які отримують вищі доходи, ніж до початку повномасштабної війни. Якщо в листопаді 2022 року їх було 43%, то нині понад 60%.

збільшилася також і кількість людей, які мають роботу за кордоном - з травня 2022 року до січня 2024 року їхня частка зросла з 39% до 45%.