Справа Грановського: сумнівні НСРД і тиск Ситника на детектива

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Олександру Грановському, колишньому народному депутату і голові підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Наразі відомо, що суд визнав підозру обгрунтованою і заочно обрав Грановському запобіжний захід — тримання під вартою. Це дає право затримати колишнього нардерпа для доставки в судове засідання і вирішення питання про поміщення його до слідчого ізолятора чи призначення більш м’якого заходу.

Слухання щодо запобіжного заходу із перервами затягнулося на три тижні. При цьому головного учасника цієї справи — Грановського — в залі не було.

Прокурор вважає, що екснардеп переховується і уникає слідства і добре знає про кримінальну справу, адже його в суді із обрання запобіжного заходу представляла ціла команда адвокатів, кількість яких в останніх засіданнях сягнула п’яти. Пікантності ситуації додавало те, що одним із захисників був Артем Крикун-Труш, у минулому детектив НАБУ, хоч і не того відділу, який рослідував цю справу.

Події імовірного злочину трапилися 7 років тому. Тоді ж почалося і слідство. Прокуратура Одеської області внесла відомості до ЄРДР за фактами зловживання посадовими особами ПАТ «Одеський припортовий завод» посадовими обов’язками — а саме щодо продажу рідкого аміаку та карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited за цінами нижче ринкових, що призвело до тяжких наслідків. За оцінками НАБУ, яке перейняло слідства у цій справі, завод недоотримав доходу на 93 млн 213 тисяч гривень. Компанію Newscope пов’язували з Грановським, на той час народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка». Але це були розмови на рівні чуток, а офіційно звинувачень не пред’являли.

Влітку 2019-го відбулися президентські вибори. Главою держави став Володимир Зеленський. І «центр життєвих інтересів» Грановського перемістився за межі країни. Через місяць після виборів він виїхав за кордон і більше не повертався.

У березні 2020-го НАБУ повідомило підозри — ексчлену правління «ОПЗ» і колишній парламентській помічниці Грановського Ользі Ткаченку, власнику Newscope Estates Limited Павлу Чумаку, заступнику директора «ОПЗ» Степану Кіменчіджі, начальнику відділу експортних поставок та збуту «ОПЗ» Ігорю Чичильницькому. Причому на момент цих подій тільки двоє останніх — Кіменчіджі і Чичильницький перебували в Україні і їм було обрано запобіжні заходи у вигляді застави — 1 млн і 630 тис. гривень відповідно. Ткаченко і Чумак вважаються такими, що переховуються за кордоном і розшукуються правоохоронцями.

Тільки через понад 2,5 роки підозру оголосять і Грановському. Прокурор Віталій Пономаренко зачитав клопотання. За версією слідства, нардеп у березні-грудні 2015-го, діючи за попередньою змовою групою осіб, організував зловживання службовими особами ПАТ «Одеський припортовий завод» своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для компанії Newscope Estate Limited.

Які саме нові докази причетності екснардепа останні кілька років збирали детективи — неочевидно. У засіданнях із обрання запобіжного заходу звучали старі протоколи допиту свідків 2016-2018 років, товарознавчі експертизи 2016 і 2019 років.

Представники Грановського активно намагалися відвести слідчого суддю Андрія Біцюка, який раніше обирав запобіжні заходи іншим чотирьом підозрюваних і, як вважає захист, уже показав своє ставлення до доказів у цій справі. Але насправді у ВАКС це звична практика, що справа на стадії досудового слідства закріплюється за конкретним суддею. Не залишилось без уваги і те, що дружина Біцюка Анна Надточієва є партнеркою по адвокатському об’єднанню Ігоря Черезова, який захищає ексглаву наглядової ради «ОПЗ» Сергія Перелому за іншим епізодом зловживань, що вже слухається по суті у Вищому антикорупційному суді. У травні 2021-го адвокат Черезов опублікував на Фейсбуці відео з відпочинку в Грузії. У салоні авто з Черезовим у неформальній обстановці перебуває, зокрема, чоловік, схожий на Біцюка, а поряд сидить Анна Надточієва, дружина Біцюка. Біцюк свого спільного дозвілля з адвокатами ніяк не коментував, але у черговому відводі відмовив. Суддя вказав на певний «алгортим дій сторони захисту», коли в справу вступає новий адвокат і заявляється новий відвід, а також те, що названі обставини були відомі задовго до цього. Біцюк пояснив, що такий відвід має ознаки зловживання правом із метою затягування.

Зрештою, одного із адвокатів Грановського Юрія Клебана навіть оштрафували на 850 гривень ща неповагу до суду, коли він надто наполягав на оголошенні свого клопотання саме зараз замість дати можливість висловитися прокурору.

Сам Грановський підозру публічно не коментував. Хоча після того, як в Україні стало відомо про підозру, 24 жовтня він звернувся до першого секратаря з консульських питань Посольства України в Республіці Кіпр і попросив посвідчити, що в цей день перебував у будівлі Посольства. Тепер в українському суді захисники подають копію цього документа як доказ справжнього місця перебування підозрюваного.

Адвокати переконують, що він не тікав, а законно виїхав та проживає за кордоном. Екснардеп отримав посвідку на тимчасове проживання у Республіці Кіпр, орендує там житло і сплачує від свого імені комунальні платежі. Захист називає кіпрську адресу і пропонуює надсилати повістки туди, а не в київську квартиру. Бо так, мовляв, їхній клієнт про підозру не знає і не може вважатись належно повідомленим і взагалі не набув статусу підозрюваного.

Прокурор, у свою чергу, посилається на світлину, поширену «Центром протидії корупції», на який Грановський зафіксований за столиком у кафе в Відні в компанії ексголови НБУ Кирила Шевченка, який попросив притулку в Австрії. Тепер прокурор каже, що це спростовує факт, го що Грановський постійно проживає на Кіпрі і робить висновок, що той «ухиляється, не проживає в Україні».

Роль Грановського

Прокурор Пономаренко цитував у суді протоколи допиту свідків – ексдиректора «ОПЗ» Валерія Горбатка, колишнього заступника голови ФДМУ Дмитра Парфененка,

Під час допиту в 2016-му «Горбатко вказав на роль Грановського щодо призначення Ткаченко до керівних органів «Одеського припортового заводу». Горбатко жалівся, що його товариша Йолікіна, який багато років працював на заводі «викинули по возрасту», замінивши його в наглядовій раді на Ольгу Ткаченко.

«В конце марта 2015 года встреча с Грановским проходила на улице Жилянской, там где приемная Александра Михайловича [Грановского]. Мы обсуждали разные вопросы, в том числе юридические и управления завода. Потом он пригласил Ткаченко. Говорит, что есть компания, которую она представляет, которая может карбамид покупать…», — пригадував Горбатко. Через кілька дня після цієї зустрічі Ткаченко приїздила на завод і спілкувалася із Кімінчіджі і Чечельницьким. Був відкликаний контракт із попереднім трейдером і підписаний із Newscope. Горбатко повідомив, що на зустрічі ішов за порадами в.о. голови ФДМУ Парфененка, який спершу скерував його до Кононенка, який, у свою чергу, направив його до Грановського.

Парфененко начебто також свідчив, що Ткаченко призначили на «ОПЗ» за ініціативою Грановського. У 2015-му до нього звернувся нардеп і нібито запропонував включити до наглядової ради Ткаченко. Оскільки рішення він приймав не сам, то вніс кандидатуру на розгляд кабміну. Грановський спілкувався з ним і раніше, кажучи, що хоче експортувати продукцію ОПЗ І просив вплинути на Горбатка. Парфененко запевнив, що він Грановському в будь-якому впливі на керівників ОПЗ відмовив.

Слідство посилається на свідчення Євгена Задорожнього, колишнього представника Trammo AG і Олександра Ляхова із Dreymoor Fertilizers overseas PTE LTD — ці компанії також були покупцями продукції «ОПЗ». Зокрема, Задорожній розповідав детективам, що до квітня 2015-го Newscope не було на ринку і компанія навіть не мала власних суден, але його підприємство закуповувало продукцію «ОПЗ» саме через цього посередника.

НАБУ посилається на дві експертизи цін — Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 2016 року і Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 2019-го.

Також у розпорядженні слідства є листування WhatsApp, начебто за участі «Саші Грановського» та «Олі Ткаченко», які обговорюють співпрацю «ОПЗ» і Newscope Estate Limited, а також судовий спір щодо «крадіжки» з ОПЗ 13 мільйонів доларів. Грановський радить Ткаченко на випадок запитань правоохорнців підготувати всі листи від свого імені з приводу Newscope, зареєструвавши їх у «дєда», тобто діючого директора заводу Горбатка. Далі Грановський каже Ткаченко, що потрібно продумати якусь версію «судебного продукта». Суддя запитував, як чином епізод із 13 мільйонами доларів стосується даної справи. Прокурор відповів, що насправді ніяк, але таке листування підтверджує зв’язок між фігурантами і вжиття ними заходів для легалізації через суд своїх злочинних дій. Після того, як Ткаченко отримала виклик на допит від слідчого поліції, Грановський порадив їй організувати експертизу цін Newscope в якійсь одеській установі. («Этот експерт должен быть стойкий и проверенный. 100% к нему также будут вопросы со стороны следствия. Государственный нужен»).

Підсумовуючи, прокурор говорив, що цих матеріалів, на його думку, достатньо, щоб неупереджений спостерігач переконався у реальності подій із підозри і причетність до них Грановського.

«Ми не стверджуємо, що перелік цих доказів і їх сукупність є достатніми для винесення обвинувального вироку… Але підозра є такою, що має бути врахована, тобто є обгрунтована», — сказав Пономаренко.

Прокурор наголосив, що йдеться про тяжкий корупційний злочин, за який можливе тільки тюремне покарання — на 3-6 років.

Свідки змінюють показання

«Прокурором подано щонайменше 20-ть документів на підтвердження своєї позиції. Проте 17 з них взагалі не містять прізвища Грановського. Ці докази не мають відношення до Грановського», — зазначила адвокат Оксана Варакіна.

Адвокати кажуть, що після 2016 року, свідки Парфененко, Горбатко і Задорожній, неодноразово допитані у паралельних і пов’язаних судових справах та кримінальних провадженнях, дали інші показання, спростувавши попередні. І водночас аналізуючи всі варіанти показань, захист стверджує, що насправді із них не вбачається складу злочину, шо інкримінується Грановському.

Так, колишній заступник керівника Фонду держмайна Парфененко знав, що Ткаченко свого часу працювала із Грановським, була його помічницею, тому цікавився думкою нардепа щодо її кандидатури на членство в наглядовій раді «ОПЗ». Тобто йшлося не про тиск, а лише рекомендації, причому отримані з ініціативи самого Парфененка. У червні 2020-го Парфененко знову свідчив у засіданні Солом’янського райсуду Києва щодо оскарження бездіяльності органів досудового слідства. Тоді він нібито вкотре заперечив тиск щодо призначення Ткаченко і додав, що не виключає, що раніше міг давати суперечливі показання під впливом чуток.

Зрештою, на підтвердження своєї позиції захист переконав суддю особисто послухати під час обрання запобіжного заходу свідка Парфененка. Той відхрестився від будь-якого незаконного впливу на призначення Ткаченко, кажучи, що ФДМУ тільки рекомендував кандидатуру в наглядову раду і правління державних підприємств, але остаточне рішення щодо підтримки приймав Кабінет міністрів. У подальшому представник уряду брав участь у загальних зборах підприємства.

«Бачив Грановського пару-трійку разів, не більше…в житті, не по телевізору… Хто він такий, щоб він на мене тиснув?! Я процедурно самостійна персона… Ніколи він у мене в кабінеті не був. Це можна легко перевірити через управління державної охорони, яке здійснювало пропускну систему в Фонді державного майна», — сказав Парфененко.

— Чи пам’ятаєте, щоб пан Грановський запрошував Вас на особисті зустрічі?

— У показах є коментарі, що я один раз із ним зустрічався. Мабуть, так воно і було… Стільки років пройшло Але суть зустрічі і розмови я зараз не пригадаю… У вас же ж є протоколи моїх допитів — користуйтесь. Тоді я це пам’ятав. Усе було нормально. А зараз — так. Ну що я можу зробити?! Не принижуйте мене.

Після неодноразових відповідей свідка, що він чогось не пам’ятає, прокурор поцікавився, чи якась причина такого забуття. Парфененко зізнався, що це може бути через проблеми зі здоров’ям, назвав деякі медичні дані, прохаючи не розголошувати подробиці. Зрештою, з моменту тих подій минуло 6 років, а він, Парфененко, «не комп’ютер ходячий».

— Схоже, це мої підписи, – сказав він, оглядаючи протоколи своїх попередніх допитів.

Прокурор зачитав зміст протоколу, що Парфененко розповідав, що з Ткаченко не знайомий і у 2015-му до нього звернувся нардеп Грановський, пропонуючи включити цю жінку до наглядової ради. «Оскільки в мене не було вибору та кінцевого рішення я не приймав, я вніс пропозицію на розгляд Кабінету міністрів», – зацитував прокурор. Також оголошувалися показання Парфененка, що Грановський звертався до нього, бо хотів зайнятися експортом продукції з ОПЗ і просив вплинути на Горбатка, але Парфененко йому відмовив.

— Я ж не брехав. Значить таке було. Тільки на момент, коли я давав ці покази воно в мене пам’яті збереглось. Зараз не можу підвердити… Чесно скажу, не пам’ятаю. Не хочу щось фантазувати.

Альтернативні експертизи

У тексті підозри компанію Newscope називають афілійованою до Грановського. Але ніякого іншого підтвердження цього, окрім показнь свідків, наразі прокурор не наводив. Так само у матеріалах клопотання не було жодної інформації про банківські операції Newscope і трансфер отриманих від «ОПЗ» коштів, що могло б пролити світло на зв’язки цієї компанії.

Наразі адвокати не тільки заперечують причетність Грановського до Newscope, а й збитковість контрактів для «ОПЗ».

Для дослідження ринкової ціни експерт КНДІСЕ у 2016-му використав тільки два випуски довідкового журналу «Еженедельник Товарный монитор Украина» і лист Держзовнішінформу щодо рівня світових цін на карбамід та аміак. Держзовнішінформ при цьому посилався на дані цінових агентств і прямо зазначав у своєму листі, що відомості мають довідковий характер і не враховують умов контрактів. У подальшому завідувач КНДІСЕ склав рецензію, що така експертиза проведена із грубими порушеннями, оскільки не проаналізовано умови угод, що могло вплинути на ринкову вартість.

Висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз спростовує позицію КНДІСЕ. Одеську експертизу провели у рамках іншого спору, коли податкова вирішила, що «ОПЗ» занизив реальну вартість продукції, щоб недоплатити податок на додану вартість. Одеський адміністративний суд призначив експертизу, яка заниження ціни не підтвердила. У даному випадку експерти аналізували митні деклараці і статистику з митної бази.

Експертка КНДІСЕ була звільнена за порушення при проведенні експертизи в межах цього кримінального провадження. У 2018 році комісійна судова економічна експертиза Інституту Бокаріуса так само не показала недоотримання доходу «ОПЗ».

У Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності пояснили, що різниця в ціні, коли Newscope перепродував продукцію Trammo AG і Ameropa AG пояснювалась деякими умовами: об’ємом угоди, періодом укладання угоди, умовами зберігання продукції, залишками на складах заводу, наявністю 100% передоплати, ризиковістю контрагентів і ризиком країни постачальника.

Окремо автори дослідження зазначали, що через війну, дефолт, інфляцію і політичну ситуацію в Україні станом на 2015 рік всі місцеві підприємства вважалися ризиковими і ненадійними контрагентами. Відтак покупець боявся роботи 100% передоплату, як того вимагав «Одеський припортовий завод», шукаючи альтернативу через посередників. Це підтверджувалося зниженням попиту міжнародних трейдерів на продукцію «ОПЗ» і високими залишками готової продукції заводу на складах. У таких умовах різниця, з якою Newscope перепродував товар, не може вважатися збитком «ОПЗ».

Інформаційно-аналітичне агентство «Маркер» склало висновок, що у 2015 році склади «ОПЗ» були повні на 50% і подальше їх заповнення могло призвести до аварійної зупинки заводу і колосальних збитків і витрат на відновлення виробництва. На той час Newscope був єдиним трейдером, котрий погоджувався купувати продукцію «ОПЗ» у такій значній кількості і з гарантією 100% передоплати. Водночас ціни «ОПЗ» майже всі 6 років були нижчими від світового тренду в регіоні і причина такої різниці була зумовлена ринковими факторами або особливими умовами роботи з контрагентами чи вимогами до контрактів. Водночас ціни, які публікуються галузевими виданнями, базуються на опитуванні учасників ринку, без дослідження реальних угод.

Захист замовив звіт в аудиторської компанії KPMG — дослідження умов діяльності «ОПЗ» у 2015 році і аналіз ціноутворення на аміак та карбамід у 2014-2015 роках в Чорноморському регіоні. Вивчалися дані із митної бази – всі договори поставки цих міндобрив за два роки, аналізуючи не тільки «ОПЗ», а й інші підприємства-виробники. Експерти вважають, що не можна говорити про конкретну ринкову ціну, оскільки на неї впливають дуже різні фактори. Натомість оперують поняттям середньозваженої ціни українських постачальників. Усі угоди зводяться в єдиний діапазон і якщо угоди на ринку відбуваються в межах цього діапазону, то це є діапазон ринкових цін. 95% угод «ОПЗ» за 2015 рік потрапляли в цей діапазон. У 2015-му «ОПЗ» по аміаку мало декількох трейдерів, жоден із яких не викуповував більше 24%. По карбаміду, наприклад, працювало дев’ять трейдерів. За висновком KPMG, у березні 2015-го «ОПЗ» зробив найбільшу знижку на продукцію компанії Trammo AG Задорожнього, що купувала товар напряму.

«Newscope не було тією єдиною прокладкою, тільки через яку все можна було придбати», — наголосила адвокат Оксана Варакіна, презентуючи цю експертизу в суді. Із щомісячних звітів вбачається, що найбільші обсяги закупівель і знижки щомісяця мали різні компанії. Newscope Estates Limited не завжди купувала найбільше і не завжди мала найбільші знижки. Іноді бувало, що Newscope купував більше за інших, але рекордна знижка діставалася іншому трейдеру. У грудні 2015-го максимальну частку карбаміду в ОПЗ придбала швейцарська компанія Ameropa. Сьогодні правоохоронці стверджують, що Newscope перепродав Ameropa продукцію із суттєвою націнкою. Хоча відомо, що у 2015-му Ameropa і Trammo AG Задорожнього також мали прямі контракти із «ОПЗ». Адвокати кажуть, що їм достеменно невідомо, чому ці компанії купували продукцію також через Newscope.

НСРД може бути фальсифікацією

Одним із найцікавіших доказів у справі було листування у WhatsApp, начебто здобуте детективами НАБУ шляхом завантаження резервної копії листування із акаунту iCloud Андрія Адамовського у 2020 році.

Захист ставить під сумнів, що негласна слідча розшукова дія щодо зняття інформації насправді проводилась.

Процедура отримання інформації і послідовність дій детектива у протоколі НСРД не описана. Тому невідомо, як саме детектив подолав подвійну аутентифікацію, чи мав у розпорядженні довірений пристрій.

На акаунті Адамовського встановлено двофакторну аутентифікацію. Детектив не мав довіреного пристрою, ані доступу доступу до іспанського номера Адамовського, щоб пройти двофакторну аутентифікацію. Технічно отримати доступ до цього номера українські правоохоронці не можуть. НСРД можливе тільки щодо операторів, які присутні в Україні. Експерт не знайшов слідів доступу НСРД в акаунті Адамовського. Це підтвердили три експертизи. В останній експертизі за вересень 2022 експерт зауважив, що в протоколі НАБУ є посилання на програмне забезпечення Whatsapp, що не було актуальне на період проведення НСРД.

Детектив нібито завантажив резервну копію 12.01.2016. Проте політика iCloud передбачає збереження резервної копії протягом 180 днів. Тому, як зазначає адвокат, ця резервна копія не могла бути отримана детективом через 4 роки.

Захист припускає, що НСРД у 2020-му насправді взагалі не проводилось і тепер НАБУ легалізує інформацію раніше незаконно здобуту іншими особами.

Ще у 2019-му нардеп Єгор Фірсов повідомив, що представники естонського бізнесмена Хілара Тедера ще три роки тому пропонували йому опублікувати матеріали зі зламаної електронної пошти Грановського, а після зміни влади звернулися повторно. Тедер мав спір із Грановським за частку в ТРЦ Sky Mall. Також «листування Грановського» поширювалося у телеграм-каналі екссудді Чауса, який у період втечі з України активно критикував з-за кордону діючу владу.

У 2019-му Броварський міськрайонний суд засудив громадянина за вимагання 500 тияч доларів з Грановського за непублікацію його переписки. Обвинувачений визнавав, що йшлося про інформацію, отриману в результаті незаконного втручання в комп’ютерні мережі, у тому числі підробленого листування щодо «Одеського припортового заводу». У 2020 році в Кропивницькому за аналогічних обставин засудили ще одного чоловіка, який зв’язувався із адвокатом Ольги Ткаченко (колишньої помічниці нардепа Грановського і ексчлена наглядової ради «ОПЗ»). Зловмисник пропонував адвокатові підроблене листування з електронної пошти його клієнтки. У матеріалах цієї кримінальної справи є експертизи, які підтвердили можливість фальсифікації змісту цього листування.

У жовтні 2021-го нардеп від «Слуги народу» Велерій Стернійчук опублікував аудіозапис розмови адвоката Ігор Бодрова, який представляв Хілара Тедера, з Ігорем Мізрахом, який називає себе піарником і політтехнологом. Співрозмовники спілкуються про конфлікт Тедера і Адамовського довкола ТРЦ Sky Mall і можливість на цьому заробити.

«У мене это… отображено во всяких разных интересных источниках… Которые на сегодня легализированы в НАБУ… Чтоб ты знал те материалы, которые легализированы в НАБУ, это переписки Адамовского, почты, WhatsApp и так далее», — начебто хвалився Бодров Мізраху.

Адвокати Грановського мають результати експертизи, що підтверджує, що голоси належать саме цим людям. Відтак захист припускає, що НСРД щодо Грановського взагалі не проводилося, а листування НАБУ передав адвокат Бодров, який діяв в інтересах естонського бізнесмена Тедера.

Згодом в рамках іншої кримінальної справи в 2021 році поліція провела НСРД, маючи доступ до телефона Адамовського, і листування начебто суттєво відрізнявся за змістом – в оригіналі деякі репліки взагалі відсутні.

Прокурор раніше вже подавав цей протокол НСРД для інших процесуальних дій. 28.07.2022 суддя ВАКС Воронько відмовився брати до уваги посилання на цей протокол, визнавши його сумнівним.

Директор НАБУ Ситник вимагав термінової підозри Грановському

Адвокат Крикун-Труш повідомив, що від захисника іншого фігуранта цієї справи отримав документи, які свідчать про тиск керівника НАБУ Артема Ситника на детективів у справі ОПЗ щодо висунення підозри Грановському.

«Мені і радісно, і шкода, що присутні журналісти, які це чують. Бо це кидає тінь на репутацію НАБУ, але хочу зазначити, що кидає тінь, у першу чергу, на репутацію конкретних осіб. А інституація має самоочищуватись», — сказав Крикун-Труш, який до 2019 року сам працював детективом НАБУ.

У судовому засіданні захист представив копії документів, в яких йшлося про бажання Ситника пришвидшити підозру Грановському. Свого часу детектив Дмитро Нечипоренко дав дозвіл керівнику свого відділу Олександру Карєєву на розголошення інформації досудового слідства у «службових цілях».

Із документів вбачається, що 5 лютого 2020 старший детектив Нечипоренко ініціював проведення оперативної наради щодо стану досудового слідства у справі «ОПЗ». Учасники наради з числа детективів визнали достатніми докази для оголошення підозр чотирьом особам: зкступнику директора «ОПЗ», спеціалісту підприємства, ексчлену правління, а також бенефіціару Newscope Estates Limited. Підозри мали підготувати після аналізу матеріалів запиту про міжнародну правову допомогу зі Швейцарії, а також перевірки причетності до злочину ще одного працівника «ОПЗ».

Щодо тодішнього нардепа Олександра Грановського, то, як погоджувалися детективи, матеріали справи не містять жодного прямого доказу проти нього. А саме, що Грановський якось дотичний до укладання контрактів між Newscope Estates Limited і «ОПЗ». Показання двох свідків щодо нібито лобіювання надепом своєї колишньої Ольги Ткаченко на посаду в наглядовій раді, а також обговорення можливості реалізації продукції ОПЗ на адреси підприємство, пов’язаних із Ткаченко, без конкретизації, що це за фірми, — не містять складу будь-якого злочину. Нечипоренко повідомив, що показання цих свідків іншими матеріалами кримінального провадження не підтверджуються. Але додатково наголосив, що версію причетності Грановського не відкидають остаточно, а вважають такою, що вимагає додаткової перевірки..

Старший детектив Євген Токар назвав формулювання тексту підозри щодо співучасті Грановського такими, що «частково базуються на фантазіях», детектив Яндюк – передчасним, а нинішній керівник 2 підрозділу НАБУ Скомаров (тоді старший детектив) – неможливим.

Аналогічної думки раніше дійшли учасники наради, що відбулась у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі наприкінці грудня 2019-го під головуванням Холодницького за участі прокурорів Кравченка, Олефіра, а також детективів. Усі присутні погоджувалися щодо відсутності достатніх доказів проти Грановського.

Натомість директор НАБУ Артем Ситник, зі слів старшого детектива Нечипоренка, протягом грудня 2019 – січня 202-го неодноразово викликав його до себе в кабінет і вказував, що необхідно терміново готувати проект підозри Грановському. Заперечення детектива Ситник начебто не сприймав і продовжував наполягати.

«У ході оперативної наради встановлено факти системного тиску з боку директора НАБУ в позапроцесуальний спосіб та поза межами передбачених законом його службових повноважень на старшого групи детективів з метою задоволення власних або інших приватних інтересів, спрямованих на незаконне притягнення до кримінальної відповідальності екснародного депутата», — йшлося згодом у службовій записці.

Нечипоренко стверджував, що під час одної з таких зустрічей із Ситником, був присутній керівник Головного підрозділу детективів Андрій Калужинський, який слухав і не висловлював жодних зауважень, імовірно, вважаючи подібні вказівки правильними.

Керівник Другого відділу детективів Головного підрозділу детективів Олександр Карєєв, який головував на нараді, вказав, що тиск будь-якої особи на детективів не допускається, навіть якщо це робить директор НАБУ «з метою задоволення своїх або чиїхось приватних інтересів».

За підсумками наради Карєєву доручалося звернутися до Ситника з проханням утриматися від тиску на детективів, а Нечипоренку — скласти план додаткових слідчих дій для перевірки причетності Грановського.

У березні 2020-го НАБУ, дійсно, оголосило підозри чотирьом особам щодо зловживань на ОПЗ, без Грановського. А в травні Карєєва звільнили — офіційно за результатом дисциплінарного розслідування Ради громадського контролю НАБУ.

Карєєв судився про поновлення на роботі і публічно критикував Ситника, кажучи, що той «є нечистоплотним по відношенню до займаної посади». Серед претензій було злиття інформації про обшуки, підігравання фігурантам справ, використання адмінресурсу та ін.

Прокурор Віталій Пономаренко тільки назвав долучені документи сумнівними. «Якась службова записка, якийсь протокол оперативної наради… Чи були доступи до оригіналів цих документів, щоб їх завірить? Скоріш за все [адвокат] якісь копії завірив. Але я не заперечую щодо долучення», — сказав він.

З приводу можливої підробки протоколу НСРД прокурор зауважує, що адвокати Грановського посилаються на експертизи проведені в інших кримінальних провадженнях і називає їх висновки голослівними. Пономаренко наголошує, що підозру в фальсифікації протоколу НСРД поки нікому не повідомили, а, отже, наразі це припущення, а не встановлений факт.

Автор: Ірина Салій, «Судовий репортер»